V≤≤≤

” двер≥ каб≥нету командира полку постукали.

Ц «аходьте.

Ќа пороз≥ по¤вивс¤ прапорщик-шифрувальник з паперами в руках.( ¬≥н недавно прибув у частину за рекомендац≥Їю начальника восьмого в≥дд≥лу округу в≥дразу п≥сл¤ зак≥нченн¤ курс≥в разом з новою апаратурою).

Ц “овариш п≥дполковник, терм≥нова...

Ц ƒавай... ѕрочитаю.

«авжди, коли ѕадалка читав папери, прапорщик сто¤в б≥л¤ столу й чекав, поки командир напише резолюц≥ю: Уƒо виконанн¤Ф. Ўифрувальнику ≥нколи доводилось стовбичити тут ц≥лу годину, поки командир прочитаЇ, продумаЇ, прийме р≥шенн¤, напише його на папер≥. Ѕувало, пошле його до начальника штабу Ц щоб виконував, або скаже: УЌехай прийде з зампол≥том до менеФ. –≥дко коли залишав папери у себе. ј сьогодн≥ сказав:

Ц ƒавай... –озпишусь.

Ўифрограма була важливою не т≥льки дл¤ ѕадалки, а й дл¤ всього полку. ¬ н≥й ≥шлос¤ про строки ≥нспекторськоњ перев≥рки частини, про те, хто њњ зд≥йснюЇ, ¤к≥ предмети бойовоњ та пол≥тичноњ п≥дготовки, нормативи п≥дл¤гають перев≥рц≥. ј головне: цю акц≥ю проводитиме √енеральний штаб –ад¤нськоњ јрм≥њ. Ѕула причина дл¤ хвилюванн¤, хоч правда, Ї ще час. ÷¤ перев≥рка почнетьс¤ через м≥с¤ць. ѕадалка про це дов≥давс¤ ран≥ше. «догадувавс¤, що њњ проводитиме ћосква. јле ц¤ шифротелеграма не лише розхвилювала його, а й рознервувала. Ќе м≥г всид≥ти на м≥сц≥ й почав ходити по каб≥нету Ц обдумувати р≥шенн¤. «а два роки його командуванн¤ полком зроблено чимало: в≥дремонтовано казарми, њдальню, збудовано х≥м≥чний та ≥нженерний городки, автодром, облаштовано штаб, збудовано караульне прим≥щенн¤ ≥, головне, бокси дл¤ трайлер≥в, заасфальтовано дороги, удосконалено плац. ¬≥н зрозум≥в: усе це ком≥с≥¤ в≥зьме до уваги, нав≥ть похвалити може... “а важливо ≥нше Ц оц≥нки ставитимуть за знанн¤ ≥з спец≥альноњ п≥дготовки, за ум≥нн¤ водити трайлери ¤к на автодром≥, так ≥ в умовах р≥зкоњ зм≥ни обстановки, за стр≥льбу з≥ штатноњ зброњ, за виконанн¤ норматив≥в з≥ зброњ масового ураженн¤, за знанн¤ статут≥в, пол≥тичноњ п≥дготовки, а ще за д≥њ полку на тактичних навчанн¤х, де вс≥ предмети ≥ дисципл≥ни перев≥р¤тимутьс¤ разом (за виконанн¤ бойового завданн¤ в призначений терм≥н, ум≥нн¤ оф≥цер≥в управл¤ти п≥дрозд≥лами в складних умовах ¤дерноњ ≥ х≥м≥чноњ в≥йни). «а спец≥альну п≥дготовку ≥ вод≥нн¤ трайлер≥в ѕадалка був спок≥йний. ¬≥н знав слабк≥ м≥сц¤ п≥дрозд≥л≥в Ц њх треба було п≥дсилити. ј це Ц збро¤ масового ураженн¤, п≥дготовки: ф≥зична, вогнева, ≥нженерна, марксистсько-лен≥нська Ц дл¤ оф≥цер≥в ≥ пол≥тична Ц дл¤ солдат≥в. ¬есь цей комплекс предмет≥в не виходив з його голови. —тупав по каб≥нету ≥ палив цигарку за цигаркою. ¬изр≥вали задум, р≥шенн¤, план. ѕодзвонив черговому. Ќаказав спов≥стити: сьогодн≥ наради не буде. ¬≥н н≥кого не буде приймати, хай усе вир≥шуЇ начальник штабу.

¬олодимир ћихайлович знову запалив, хоч знав, що пал≥нн¤ приносить велику шкоду його здоровТю. —лужити командиром частини Ц це нерви, стреси. “ому, щоб заспокоњтись Ц палив. ÷игарка ≥ св≥же пов≥тр¤ Ц найкраще заспокоюють! ѕал≥нн¤ допомагаЇ думати, ¤к вийти ≥з складноњ ситуац≥њ. Ѕути командиром частини Ц це велика в≥дпов≥дальн≥сть, хоч ≥ права в≥н маЇ чимал≥. ” в≥льну годину с≥дав за кермо ≥ мчав до л≥су. ’одив м≥ж деревами, шукав гриб≥в, ¤г≥д, милувавс¤ красою ¤лин, бер≥з, дуб≥в. Ќе м≥г очей в≥д≥рвати в≥д них. ƒерева, ¤к ≥ люди, мають свою прит¤гальну силу. Ќедаремно п≥сн≥ про них складають. якось знайшов у л≥с≥ одну ц≥каву картину: бер≥зка обн¤ла дубочка ≥ так лаг≥дно притиснулась до нього Ц наче д≥вчина до хлопц¤. як жив≥ люди!

ƒо частини повертавс¤ неквапно. ≤ чим ближче п≥дТњжджав до нењ, тим б≥льше не давали спокою проблеми.

„ерез м≥с¤ць Ц ≥нспекторська перев≥рка. “реба серйозно до нењ поставатись. ƒоведетьс¤ забути про вих≥дн≥, св¤та. ѕопереду перше ≥ девТ¤те травн¤. ј до них сл≥д в≥дпов≥дно п≥дготуватис¤ ≥ щоб ц¤ п≥дготовка була на користь: адже скоро прибуде ком≥с≥¤.

—≥в писати наказ. ¬ажлив≥ш≥ з них в≥н завжди писав сам. Ќав≥ть коли накази складали начальник штабу чи начальники служб, в≥н њх редагував, але так, що зм≥ст зм≥нювавс¤, не кажучи вже про стиль.

якось виникла думка: ¤кби не став в≥йськовим, то був би письменником. ” його каб≥нет≥ Ї словники ¤к рос≥йськоњ, так ≥ украњнськоњ мов. „асто в них загл¤дав. јле нин≥шн≥й наказ Ц про п≥дготовку до ≥нспекторськоњ перев≥рки Ц готував сам. ”же стемн≥ло, а в≥н накреслив т≥льки тези .

У¬третЇ його виправл¤ю, але в≥н ¤кийсь кор¤вий, шкутильгаЇ на обидв≥ ноги, треба шл≥фуватиФ, Ц сказав сам соб≥. ÷¤ звичка розмовл¤ти з собою народилас¤ в нього ще в пер≥од курсантських рок≥в. ≤нколи ≥ тепер, почувши його голос, сторонн≥ думали: Уўось сталос¤ з нашим командиром... «абув, що в≥н Ц не сам-одинФ.

ƒесь близько другоњ години ноч≥ ще раз перечитав наказ ≥ був задоволений ним. У«автра вранц≥ друкарка передрукуЇ його ≥ кожному командиров≥ п≥дрозд≥лу вручить п≥д розписку... ј ввечер≥ Ц нарадаФ. Ц –аптом в≥дчув, ¤к злипаютьс¤ оч≥. —в≥дом≥сть притупилас¤...

«а командирським каб≥нетом Ц к≥мната в≥дпочинку. ¬х≥д до нењ Ц замаскований. ” н≥й сто¤ли диван, ст≥л, к≥лька ст≥льц≥в, шафи з книгами, холодильник. ѕор¤д з нею Ц ще одне невеличке прим≥щенн¤. ¬х≥д до нього Ц ≥з спочивальн≥. “ам усе влаштовано п≥д кухню. —то¤ли газова плита, буфет з посудом. Ќе щоноч≥ ночував тут ¬олодимир ћихайлович, а т≥льки в напружен≥ дн≥, коли не м≥г поњхати додому.

ј нин≥ ночуЇ тут. –озд¤гнувс¤, л≥г Ц ≥ проваливс¤ в сон. —нилась ≥нспекторська перев≥рка. ќсь в≥н з генерал-лейтенантом проводить огл¤д вишикуваного полку, пот≥м обходить казарми, парк бойових машин, класи ≥ городки бойовоњ п≥дготовки, автодром, розпов≥даЇ про нововведенн¤, ¤к≥ в≥н тут зробив. —нивс¤ весь той план, що його в≥н написав у наказ≥.

ѕробудивс¤ о сьом≥й, прив≥в себе до пор¤дку, покликав друкарку ≥ в≥ддав њй зошит з наказом.

Ц ¬сю роботу в≥дкласти, а це друкувати в першу чергу, Ц наказав њй.

”же о дес¤т≥й годин≥ весь полк знав, що його перев≥р¤Ї ћосква. ¬с≥ Ц в≥д солдата до командира Ц пройн¤лись тим надзвичайним станом, що виникаЇ перед под≥Їю, ¤ка докор≥нно зм≥нюЇ житт¤. ’тось п≥сл¤ ≥нспекц≥њ отримаЇ п≥двищенн¤ по служб≥, хтось Ц ще одну з≥рку на погони, ур¤дову нагороду, а дл¤ когось кадров≥ органи зробл¤ть оргвисновки.  азав один оф≥цер: У раще йти в б≥й з ворогом, ¤кий втрич≥ сильн≥ший, н≥ж здавати ≥нспекторську перев≥рку. “ам знаЇш, що ворог може приготувати тоб≥, а що начальство придумаЇ Ц н≥коли не вгадаЇш. ѕерев≥р¤льник≥в ¤ боюс¤ б≥льше, н≥ж запеклого ворога. ѕеред ним не принижуЇшс¤. ¬≥н обТЇктивно оц≥нить твою г≥дн≥сть, см≥лив≥сть, хоробр≥сть Ц усе, що ти знаЇш ≥ вм≥Їш. ј начальство? —л≥д подумати!Ф

ѕро ≥нспекторську перев≥рку прапорщик-шифрувальник розпов≥в прапорщиков≥ Ц начальнику продуктового складу, а той Ц речового складу, а той Ц старшин≥ першоњ роти. ≤ через к≥лька годин про цю таЇмну шифрограму знав увесь полк.

ѕрапорщик≥в в арм≥њ значно б≥льше, н≥ж оф≥цер≥в. ” њхн≥х руках Ц вс¤ матер≥альна база. ƒо того ж вони згуртован≥ м≥ж собою. ¬се краще, що маЇ держава, одержуЇ арм≥¤. ¬она Ц це мТ¤зи нац≥њ, њњ сила. ƒ≥литьс¤ на чотири групи.

 ѕерша Ц найчисленн≥ша Ц солдати ≥ сержанти. ¬они Ц виконавц≥ р≥шень. ” пер≥од безТ¤дерних воЇн њх найб≥льше гинуло, вони не мали жодних прав. У√арматне мТ¤соФ, Ц писали про них ≥сторики. ј тепер? “епер ус≥ в однаковому становищ≥. ѕеред зброЇю масового ураженн¤ ≥ р¤довий, ≥ генерал Ц р≥вн≥. ¬они Ц не Угарматне мТ¤соФ, а У¤дернеФ. ’≥м≥чна ≥ ¤дерна збро¤ знищуЇ не т≥льки в≥йськових, але й усе населенн¤. ¬≥д атомних бомб, що њх американц≥ скинули на ’≥рос≥му ≥ Ќагасак≥, загинули сотн≥ тис¤ч цив≥льних н≥ в чому не винних людей. ¬ ус≥ часи в≥д солдат≥в залежав усп≥х перемоги. Ќайважч≥ випробовуванн¤ л¤гають на њхн≥ плеч≥.

ƒруга група Ц прапорщики. ÷е люди, в≥д ¤ких залежить своЇчасне забезпеченн¤ солдат≥в ≥ сержант≥в, тому що все майно ≥ набоњ в њхн≥х руках. ¬они завжди п≥дтримують один одного. ¬ пер≥од бойових д≥й були найменш уражен≥.

“рет¤ група Ц оф≥цери Ц ел≥та арм≥њ. ¬ н≥й нема такого оф≥цера, ¤кий би не командував взводом, ротою. ÷е т≥, що першими йдуть у б≥й, ведуть за собою солдат≥в. ¬они завжди першими гинуть, впроваджуючи в житт¤ генеральськ≥ р≥шенн¤ Ц розумн≥ ≥ нерозумн≥. ѕ≥дписавши контракт з арм≥Їю, оф≥цери завжди готов≥ в≥ддати житт¤. ѕеремогу над ворогом вир≥шують знанн¤, ум≥нн¤ ≥ профес≥онал≥зм. ƒержава сильна тод≥, коли сильна арм≥¤. якщо солдати ≥ прапорщики (перш≥ служать два роки, друг≥ Ц пТ¤ть) можуть стати цив≥льними, то оф≥цери служать двадц¤ть пТ¤ть рок≥в, що накладаЇ особливий в≥дбиток на њхнЇ житт¤.

„етверта група Ц генерал≥тет. ÷е Ц люди, ¤к≥ мають необмежену владу в арм≥њ в пер≥од бойових д≥й. ўоб ним стати, треба багато вчитись: одинадц¤ть рок≥в у школ≥, чотири-пТ¤ть Ц в училищ≥, пТ¤ть Ц в академ≥њ ≥ три Ц в академ≥њ √енерального штабу Ц всього двадц¤ть три роки навчанн¤. √енеральськ≥ званн¤ починаютьс¤ з посади командира див≥з≥њ. ¬ його п≥дпор¤дкуванн≥ Ц в≥д дес¤ти до двадц¤ти тис¤ч п≥длеглих, тис¤ч≥ одиниць р≥зноњ техн≥ки ≥ зброњ (в≥д стр≥лецькоњ до ¤дерноњ). ¬они несуть велику в≥дпов≥дальн≥сть за житт¤ людей. ўе жоден пол≥тик найвищого рангу Ц президент, премТЇр, л≥дер парт≥њ Ц не зак≥нчив житт¤ самогубством тому, що не виконав покладеного на нього завданн¤. ј ск≥льки генерал≥в застр≥лилос¤ через причини, може, й не в≥д них залежн≥. —к≥льки серцевих напад≥в, ≥нсульт≥в, хвороб, звТ¤заних з нервовим напруженн¤м, було в цих людей. Ўкода, що такоњ статистики н≥хто не веде.

≤ вдень, ≥ вноч≥ полк готувавс¤ до ≥нспекторськоњ перев≥рки. Ќав≥ть т≥ оф≥цери ≥ солдати, ¤к≥ несли караульну службу, брали з собою статути, п≥дручники ≥з спец≥альноњ ≥ пол≥тичноњ п≥дготовки, зброњ масового ураженн¤ ≥ в хвилини в≥дпочинку вивчали њх. Ѕуд≥вництво в парку припинилос¤: вс≥ сили було кинуто на п≥дготовку до ≥нспекторськоњ перев≥рки.

ќф≥цери ≥ прапорщики приходили на п≥дйом особового складу строковоњ служби ≥ разом з≥ своњми п≥дрозд≥лами б≥гали: спершу один к≥лометр, пот≥м Ц три. —початку Ц не на певний час, а так, дл¤ тренуванн¤. –аз на тиждень командир сам сто¤в на ф≥н≥ш≥, зас≥кав хвилини, за ¤к≥ п≥дрозд≥л проб≥гав установлену дистанц≥ю. ¬ перш≥ дн≥ р≥дко хто вкладавс¤ в норму, але вже в к≥нц≥ другого тижн¤ б≥льш≥сть п≥дрозд≥л≥в виконувала вправи з ф≥зичноњ п≥дготовки задов≥льно. ќсобливо приск≥пливим ѕадалка був до оф≥цер≥в управл≥нн¤ полку. Ќагадував: У”правл≥нн¤ Ц обличч¤ частини. як виконують його оф≥цери, так будуть Ц ≥ п≥дрозд≥лиФ. ѕадалка вважав: ¤кщо во¤ки виконують вправи з ф≥зичноњ п≥дготовки добре ≥ в≥дм≥нно, то справл¤тьс¤ ≥ з ус≥м ≥ншим.

Ц Ќачальник штабу, на вас, кр≥м статутних обовТ¤зк≥в, покладаю контроль за п≥дготовкою п≥дрозд≥л≥в по ф≥зичн≥й ≥ стройов≥й п≥дготовках, заступников≥ по техн≥чн≥й частин≥ Ц за спец≥альною п≥дготовкою особового складу полку, Ц наказав командир на одн≥й ≥з нарад.

« пол¤ зору ѕадалки не зникло жодне питанн¤. —ам проводив навчанн¤ з оф≥церами ≥ п≥дрозд≥лами, особливу увагу звертав на вод≥нн¤ трайлер≥в уноч≥. Ќе заспокоювавс¤ доти, доки оф≥цери ≥ вод≥њ п≥дрозд≥л≥в не отримали добрих оц≥нок. …ого основним принципом навчанн¤ було: У–оби так, ¤к ¤Ф. ¬ майстерност≥ вод≥нн¤ трайлер≥в ≥ стр≥льби з п≥столета й автомата р≥дко хто дос¤гав його р≥вн¤. якщо сам командир полку вражаЇ в ц≥ль з першого постр≥лу, водить трайлер на в≥дм≥нно, то його авторитет зростав серед п≥длеглих. Ќа стр≥льбищ≥, пов≥сивши на г≥лц≥ дерева св≥й годинник, говорив: У’то стр≥л¤Ї краще за мене, той забираЇ годинникФ. ѕроте за три роки його командуванн¤ полком н≥хто годинника не зн¤в.

«а два тижн≥ до прињзду ком≥с≥њ ѕадалка пров≥в контрольну перев≥рку оф≥цер≥в управл≥нн¤ ≥ особового складу п≥дрозд≥л≥в, ви¤вив сильн≥ш≥ ≥ слабш≥ њх сторони, визначив, хто ≥ ¤к≥ дисципл≥ни здаватиме московськ≥й ком≥с≥њ. ѕродумав ≥ склав розклад перев≥рки, послав його в штаб округу. ’вилювавс¤, чи схвал¤ть... ƒобре знав: ком≥с≥¤ може прислухатис¤ до його пропозиц≥й або й н≥.

ќсновними предметами, ¤к≥ визначали оц≥нку полку, були п≥дготовки Ц тактико-спец≥альна, спец≥альна, марксистсько-лен≥нська Ц дл¤ оф≥цер≥в ≥ пол≥тична Ц дл¤ солдат≥в, збро¤ масового ураженн¤, вод≥нн¤ трайлер≥в на автодром≥, а також другор¤дн≥ Ц так≥, ¤к ф≥зична, стройова, ≥нженерна, вогнева, ¤к≥ мали св≥й вплив на загальну оц≥нку, не кажучи вже про стан тилу, техн≥ки, зброњ, прим≥щень, парковоњ , караульноњ та ≥нших служб. ¬ полку за два роки його командуванн¤ не було серйозних надзвичайних под≥й, не було Уд≥д≥вщиниФ Ц кожний солдат старшого призову вважав своњм обовТ¤зком допомогти молодим во¤кам. ѕобутових Ц чимало: самоволки, непорозум≥нн¤ м≥ж командирами ≥ п≥длеглими, вживанн¤ алкогольних напоњв, поломки автотранспорту через неуважн≥сть вод≥њв.

—ьогодн≥ ѕерше “равн¤ Ц день сол≥дарност≥ труд¤щих усього св≥ту, ≥ полк бере участь у демонстрац≥њ.

ѕадалка сто¤в б≥л¤ в≥кна у своЇму каб≥нет≥ ≥ дививс¤, ¤к шикуЇтьс¤ полк.  омандири першого ≥ четвертого батальйон≥в з≥ своњми штабами чекали роти. ¬же вишикувались чотири батальйони ≥ п≥дрозд≥ли забезпеченн¤, але н≥ Ћазаренка, н≥ Ўтогр≥на не видно. ¬же й оф≥цери управл≥нн¤ сто¤ли в колон≥ на правому фланз≥, й оркестр, очолений полковим диригентом, щось соб≥ награвав, ≥ начальник штабу ходив перед полком , ¤к вони по¤вилис¤. «а цей час комбати першого ≥ четвертого Ц трич≥ перев≥рили стан своњх п≥длеглих. ќсобливо старавс¤ комбат-1 п≥дполковник —ендзюк Ц ходив м≥ж р¤дами рот, поправл¤в то краватку, то рем≥нь, то дививс¤ на солдатськ≥ черевики. ¬се в цих п≥дрозд≥лах Ц у норм≥, але на це витрачено чимало часу: багато раз≥в повторювали одн≥ ≥ т≥ ж прийоми Ц з криком, нервовим напруженн¤м. “е, на що Ћазаренко витрачав один-два дн≥, а Ўтогр≥н Ц три-чотири, комбати (перший ≥ четвертий) Ц тиждень-два.

Ќачальник штабу майор ¬алицький, висунувши руку, постукав пальцем по годиннику. Ћазаренко усм≥хнувс¤ ≥ в≥дпов≥в за себе ≥ за Ўтогр≥на:

Ц ўе пТ¤ть хвилин до призначеного часу. Ћюди моњ на м≥сц≥ Ц так що даруйте...

ѕроте начальник штабу буркнув:

Ц “реба було прийти ран≥ше. Ц ≤ в≥н п≥д≥йшов до п≥дрозд≥л≥в розв≥дки, звТ¤зку, ¤к≥ безпосередньо йому п≥дпор¤дкован≥.

«а хвилину до девТ¤тоњ командир вийшов з каб≥нету ≥ р≥вно о девТ¤т≥й став перед дверима штабу, що виходили на плац.

Ц Ўикуйсь! Ц подав команду начальник штабу... Ц –≥вн¤-¤-а-йсь! Ц прот¤гнув на повн≥ голосов≥ звТ¤зки ≥ видихнув: Ц —трунко-о-о!.. Ц Ћуна покотилас¤ далеко ≥ в≥дбилас¤ в≥д даху казарми. ”се завмерло, нав≥ть зелен≥ листочки дерев перестали тр≥пот≥ти. «апанувала тиша.

Ц –≥вн¤н-н¤-н¤ направо-о-о! Ц ≤ тис¤ча людей одночасно обернули голови направо.

ќркестр заграв зустр≥чний марш. Ќачальник штабу ¤кось пружинисто-ч≥тко, обернувс¤ направо ≥, високо п≥дн¤вши голову, стройовим кроком рушив назустр≥ч командиру, ¤кий також стройовим кроком ≥шов до нього.  оли м≥ж ними залишилось три кроки Ц зупинились. ѕ≥сл¤ допов≥д≥ командир ≥ начальник штабу почали обходити п≥дрозд≥ли. Ѕ≥л¤ кожного з них командир зупин¤вс¤, обертавс¤ ≥ в≥тавс¤:

Ц «драстуйте, товариш≥!

Ц «драв... жлав... товар... пол-ковник, Ц звучало у в≥дпов≥дь.

Ц ѕоздоровл¤ю вас з≥ св¤том ѕершого “равн¤ Ц днем м≥жнародноњ сол≥дарност≥ труд¤щих!

Ц ”ра-а-а! Ц кричали солдати.

« четвертим батальйоном ѕадалка в≥тавс¤ дв≥ч≥ ≥ щоразу змушував його вигукувати УураФ.

У“ренуватис¤ треба щодн¤. Ѕ≥льше ходити стройовим кроком, ≥ щоб в≥тались з ними командири... ѕересуваютьс¤ до њдальн≥, в парк... ™ ще часФ, Ц думав ѕадалка п≥сл¤ того, ¤к прив≥тавс¤ з ус≥ма п≥дрозд≥лами.

ѕолк в≥дкривав демонстрац≥ю. Ќа збудован≥й заздалег≥дь трибун≥ сто¤ли перший секретар м≥ському парт≥њ, командуванн¤ танковоњ див≥з≥њ, кер≥вники м≥ста ≥ району. Ѕуло сон¤чно й рад≥сно. “еплий в≥терець розв≥вав знамена. «л≥ва ≥ справа в≥д трибуни з≥бралис¤ м≥сцев≥ жител≥, ¤к≥ прибули, щоб подивитис¤, ¤к ≥тимуть в≥йськов≥. ¬ них завжди викликаЇ ≥нтерес цей монол≥т вимуштруваних во¤к≥в. ™ арм≥¤ Ц Ї захист. ¬≥йськов≥ викликають почутт¤ впевненост≥, г≥дност≥, в≥ри в майбутнЇ.  ожний думав, що серед цих молодих солдат≥в, прапорщик≥в ≥ оф≥цер≥в Ц в≥н сам разом з ними бере участь у демонстрац≥њ, на душ≥ ставало тепло ≥ прив≥тно.

ѕолк сто¤в посеред вулиц≥ (в пТ¤ти УкоробкахФ) Ц вс≥ з автоматами Уна грудиФ, готов≥ за командою УрушФ твердо карбувати крок. ѕадалка подавс¤ в голову колони, дивл¤чись на своњх п≥длеглих. –озум≥в: сьогодн≥ в нього екзамен, ¤кий в≥н здаЇ разом ≥з солдатами, в≥д ум≥нн¤ ¤ких залежить та оц≥нка, ¤ку йому дасть УтрибунаФ. ≤ ¤кщо вона буде позитивною, то в≥н матиме право говорити з ними Уна р≥внихФ. ¬се в житт≥ взаЇмозвТ¤зане. Ќав≥ть ц≥ парт≥йн≥ кер≥вники можуть сказати своЇ слово не на його користь, адже крањною керуЇ парт≥¤! „ому вона, а не народ? якась група людей не може бути виразником його думок, мети, тим б≥льше Ц претендувати на роль кер≥вника людства. ¬≥н ≥шов , пишаючись своњми п≥длеглими, але в душ≥ не зникало хвилюванн¤. ¬с¤ко буваЇ. Ќе дай Ѕоже ¤когось випадку Ц все п≥де шкереберть.

ѕеред натовпом гл¤дач≥в, збер≥гаючи р≥вн≥ дистанц≥њ, сто¤ли л≥н≥йн≥ Ц вишколен≥ солдати в б≥лих рукавичках, в оф≥церських портупе¤х, хромових чобот¤х, з автоматами Уна грудиФ. Ќаче мармуров≥ статуњ в м≥ському парку. —тавши в голову колони, чекав.

 Ц  роком руш, Ц долет≥ла до нього команда Ц ≥ вс¤ людська маса, ¤к одна нога, ступила на асфальт. ÷е в≥ддалос¤ луною з≥ ст≥н навколишн≥х прим≥щень. —отн≥ солдат≥в ≥ оф≥цер≥в ≥шли ч≥тко ≥ легко.

Ц –аз, два, три, Ц одночасно вигукнула шеренга солдат≥в ≥ наголосивши на останн≥й цифр≥, вс¤ УкоробкаФ обернула голову направо, наче завмерла. “≥льки ноги карбували крок. ѕадалка, пор≥вн¤вшись з серединою трибуни, р≥зко обернувс¤ направо ≥, д≥йшовши до нењ, зробив поворот УкругомФ: почав дивитис¤, ¤к ≥дуть його колони, Ц перший, другий, трет≥й, четвертий батальйони. Ућолодц≥, добре йдутьФ, Ц зрад≥в в≥н. ƒививс¤ на серйозн≥ обличч¤ солдат≥в ≥ оф≥цер≥в. «а його частиною рушили полки танковоњ див≥з≥њ, ракетна бригада, окремий батальйон х≥м≥чного захисту. «а в≥йськовими йшли колони громад¤н Ц з п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ.  оли до трибуни наближалась колона, штатний промовець виголошував у м≥крофон:

 Ц —лава труд≥вникам с≥льського господарства!  омун≥стична парт≥¤ Ц орган≥затор ≥ натхненник перемог трудового народу!

 ќстанн≥х сл≥в майже не було чути: вони потонули в звуках бравурного маршу ≥ слабенького УураФ колони, що несла червон≥ прапори ≥ портрети кер≥вник≥в парт≥њ ≥ ур¤ду.

 оли останн¤ колона проминула трибуну, командир танковоњ див≥з≥њ сказав ѕадалц≥:

Ц ¬олодимире, ти добре вимуштрував своњх п≥длеглих. ¬они, на мою думку, пройшли краще, н≥ж мотостр≥лецький полк, де стройова п≥дготовка Ц основна дисципл≥на.

ј ввечер≥ оф≥цери п≥шли до ресторану в≥дзначати це св¤то. “ак було заведено. Ѕагато говорили про те, ¤к њхн≥й полк пройшов перед трибуною. —воЇ захопленн¤ висловлювали ≥ њхн≥ дружини. ¬с≥ вони в≥дзначали не т≥льки ѕерше “равн¤, а й новос≥лл¤. Ќапередодн≥ св¤та багатьом з них ѕадалка вручив ключ≥ в≥д квартир в новому триповерховому будинку, що його зведено силами особового складу частини. –озпод≥л житла почавс¤ за п≥втора м≥с¤ц¤ до завершенн¤ буд≥вництва. —початку ѕадалка вир≥шив, було, зайн¤тис¤ ним сам, але коли почув розмови своњх заступник≥в, начальник≥в служб, командир≥в п≥дрозд≥л≥в ( вони почали збирати дов≥дки про хвороби дружин, батьк≥в, д≥тей), то вир≥шив не втручатись у цю справу, а передати документи на розгл¤д ком≥с≥њ, головою ¤коњ призначив заступника по пол≥тичн≥й частин≥.  ожний оф≥цер ≥ прапорщик хот≥в отримати трик≥мнатну квартиру та ще й на другому чи третьому поверс≥. ƒо ком≥с≥њ, кр≥м зампол≥та, вв≥йшли: секретар парт≥йноњ орган≥зац≥њ, начальник служби, командир батальйону, командир роти ≥ прапорщик. ƒовго вони зас≥дали, а пот≥м принесли список на затвердженн¤ командиров≥. ѕрочитавши р≥шенн¤ ком≥с≥њ, ѕадалка сказав зампол≥тов≥:

Ц ¬икликайте кожного ≥ нехай (¤кщо згоден) розписуЇтьс¤.  оли з≥ вс≥ма погодите ≥ вс≥ п≥дпишутьс¤, то приносьте на затвердженн¤.

ѕадалка знав: розпод≥л квартир Ц болюче питанн¤. ћаленька неточн≥сть може викликати обуренн¤ в людей Ц почнутьс¤ скарги, доноси. ≤ коли все вже було полагоджено, в≥н уз¤в список ≥ б≥льше тижн¤ не давав йому ходу. ¬се розм≥рковував: може, хтось поскаржитьс¤ Ц ≥ доведетьс¤ зм≥нити р≥шенн¤ ком≥с≥њ. ѕроте вс≥ мовчали, значить, були задоволен≥. Ћазаренко ≥  узнецов одержали трик≥мнатн≥ квартири, бо мали по двоЇ д≥тей, а Ўтогр≥н ≥ «адн≥провський Ц двок≥мнатн≥: в них Ц по одн≥й дитин≥. ƒружини облаштовували своњ квартири, а чолов≥ки з головою поринули в п≥дготовку до ≥нспекторськоњ перев≥рки.

Ц Ѕач, ¤кий розумний командир, Ц казав Ћазаренко  узнецову, Ц не вм≥шувавс¤ в цю справу ≥ звинувачувати його н≥хто не буде, а ¤кщо й по¤вл¤тьс¤ скарги, то все на зампол≥та впаде.

≤’

який найкращий м≥с¤ць в ”крањн≥? ¬с≥ знають Ц травень. ј чому? “ому, що не пл≥д прикрашаЇ рослину, а кв≥тка. “равень Ц лаг≥дний, теплий, кв≥тучий м≥с¤ць. ÷в≥туть сади, сп≥вають пташки, розправл¤ють крила комахи. ¬бирають у себе св≥же пов≥тр¤ немовл¤та, матер≥, батьки, д≥дус≥, бабус≥. ¬с≥ п≥дставл¤ють себе сонцю Ц найсв≥тл≥шому небесному св≥тилу. “ому й св¤т тепер Ц найб≥льше. ¬же посаджен≥, зас≥¤н≥ пол¤, городи. —¤ють б≥лизною стовбури дерев у садах, г≥лл¤ ¤ких вабл¤ть запахами цв≥ту. “равень народжуЇ творч≥сть ≥ даЇ наснагу, здоровТ¤ ≥ нове житт¤.

“равень Ц найб≥льш напружений м≥с¤ць дл¤ в≥йськових: у частинах в≥дбуваютьс¤ ≥нспекторськ≥ перев≥рки.  ом≥с≥¤ прибула в полк надвеч≥р. —аме тепер ѕадалка знаходивс¤ в автопарку: перев≥р¤в книги вињзду ≥ зањзду машин у парк, ≥ншу документац≥ю. “рохи ран≥ше в≥н, було, дав команду начальников≥ штабу, заступников≥ по техн≥чн≥й частин≥, начальников≥ тилу полку поновити всю документац≥ю ≥ привести њњ у в≥дпов≥дн≥сть з останн≥ми вимогами директив √енерального штабу. “епер усе перев≥р¤в сам.

 Ц “овариш п≥дполковник, ≠Ц звернувс¤ до нього черговий по парку, Ц вас прос¤ть...

ѕадалка почув схвильований голос чергового по полку:

Ц  ом≥с≥¤ прибула... Ќа трьох У¬олгахФ! « ћ≥н≥стерства оборони —оюзу! ¬ас розшукують! —ид¤ть у вашому каб≥нет≥... “ам з ними Ц начальник штабу ≥ зампол≥т.

“ак ≥ до к≥нц¤ не перев≥ривши документац≥њ чергового по парку, ѕадалка поњхав до штабу.

У” мене, ¤к у того студента: одн≥Їњ ноч≥ не вистачило, щоб вивчити весь п≥дручникФ, Ц спало ѕадалц≥ на думку, коли в≥н с≥дав у машину.

¬ його каб≥нет≥ сид≥в у кр≥сл≥ за столом незнайомий полковник. Ѕ≥л¤ нього з документами в руках сто¤в начальник штабу полку. “ут же розм≥стилос¤ на ст≥льц¤х близько дес¤ти полковник≥в, п≥дполковник≥в. ”с≥ Ц з р≥зних управл≥нь ћ≥н≥стерства оборони.

”в≥йшовши, ¬олодимир ћихайлович представивс¤:

Ц  омандир полку Ц п≥дполковник ѕадалка.

ѕолковник, ¤кий сид≥в за столом, п≥дв≥вс¤ ≥ назвав себе:

Ц Ќачальник штабу ком≥с≥њ.

ѕот≥м в≥н представив ≥нших прибулих сюди оф≥цер≥в. ѕ≥сл¤ ц≥Їњ церемон≥њ полковник сказав:

Ц √енерал-лейтенант, голова ком≥с≥њ, прибуде завтра. ќ дес¤т≥й годин≥ вишикуйте на плацу полк Ц дл¤ огл¤ду. ¬с≥х, кр≥м караулу, парковоњ служби. ¬ казармах залиш≥ть по одному днювальному, в њдальн≥ Ц т≥льки повар≥в. ”с≥х ≥нших Ц у стр≥й.

Ц ™сть, дозвольте виконувати.

Ц Ќ≥, Ц полковник гл¤нув на ѕадалку. Ц ÷е розпор¤дженн¤ дасть начальник штабу, а ми з вами ≥ з членами ком≥с≥њ уточнимо розклад перев≥рки.

¬се, що планував командир, полет≥ло шкереберть. ѕолковник вит¤гнув з папки програму перев≥рки ≥ почав диктувати:

Ц —пец≥альну п≥дготовку здають: весь оф≥церський склад, прапорщики ≥ перший батальйон. «ахист в≥д зброњ масового ураженн¤, стройову ≥ вогневу п≥дготовки Ц другий ≥ трет≥й батальйони. ¬од≥нн¤ на автодром≥ здають вс≥ оф≥цери ≥ прапорщики, перший ≥ четвертий батальйони. ’то здаЇ марксистсько-лен≥нську ≥ пол≥тичну п≥дготовки Ц вир≥шить наш представник з √оловного пол≥тичного управл≥нн¤. ¬се ≥нше Ц служба в≥йськ, стан зброњ, техн≥ки, прим≥щень, виконанн¤ статут≥в, дисципл≥на Ц в процес≥ перев≥рки. “актична п≥дготовка на тактичних навчанн¤х з реальним п≥дйомом по тривоз≥ ≥ доукомплектуванн¤м до штат≥в в≥йськового часу. ¬се зрозум≥ло?

ѕолковник п≥дв≥вс¤ з-за столу ≥ наказав:

Ц –озклад перев≥рки генерал маЇ затвердити завтра. ¬аш начальник тилу мусить забезпечити нам в≥дпочинок, харчуванн¤. Ќачальников≥ штабу поставте завданн¤: з≥ мною мусить бути пост≥йний звТ¤зок. “епер ви Ц в≥льн≥. ќф≥цер≥в, котр≥ прињхали з≥ мною, прошу залишитись.

ѕадалка знав, що вс≥ члени ком≥с≥њ складаютьс¤ з оф≥цер≥в, ¤к≥ пройшли важкий шл¤х служби у в≥йськах.  ожний з них починав з командира взводу, був командиром роти, служив у штаб≥. ÷е Ц велик≥ фах≥вц≥ своЇњ справи. ¬ √енеральний штаб р≥дко хто потрапл¤в по блату: було з кого вибирати. ’то опинивс¤ там Ц розум≥в, що в арм≥њ вищого за нього кер≥вника нема. …ого слово Ц закон! Ќ≥хто його вже перев≥р¤ти не буде. ѕ≥д час в≥дбору оф≥цер≥в у ћ≥н≥стерство кадров≥ органи враховували не лише профес≥йн≥, але й моральн≥ њх ¤кост≥, брали до уваги ≥ повед≥нку дружин та д≥тей. ÷≥ оф≥цери планували стратег≥ю буд≥вництва арм≥њ, регламентували взаЇмов≥дносини м≥ж р≥зними видами ≥ родами в≥йськ, зм≥цнювали щит держави; ум≥ли масштабно мислити, знали межу дозволеного. ќф≥цери полку, ¤ким командував ѕадалка, дивилис¤ на них, ¤к на людей з ≥ншого, не в≥домого њм св≥ту. јрм≥йське житт¤ вони бачать у вс≥й його нагот≥. «нали, ¤к повод¤тьс¤ представники влади (÷  парт≥њ, м≥н≥стри, чиновники найвищого рангу). ѓм теж хот≥лос¤ жити в класних квартирах, мати загородн≥ дач≥, њздити в броньованих машинах. «ароб≥тна плата не могла забезпечити цього, тому вони шукали ≥нших шл¤х≥в наповненн¤ свого бюджету. ѕро полковника Ц начальника штабу ком≥с≥њ Ц ѕадалка чув, що в≥н один з пров≥дних спец≥ал≥ст≥в автомоб≥льноњ служби ћ≥н≥стерства оборони, кандидат наук, теоретик застосуванн¤ автомоб≥льних в≥йськ, користувавс¤ повагою не т≥льки серед оф≥цер≥в ≥ генерал≥в ћ≥н≥стерства, але й округ≥в. ¬олодимир ћихайлович розум≥в: в≥д полковника залежить оц≥нка полку. ¬се, що ви¤вила ком≥с≥¤, потрапл¤ло до нього; щовечора в≥н в≥дправл¤в донесенн¤ кер≥вництву, ¤ке знаходилось у Ћьвов≥, збирав перев≥р¤ючих, заслуховував њх ≥ ставив њм нов≥ завданн¤.

У¬≥д цього полковника, Ц зробив висновок ѕадалка, Ц залежить не т≥льки моЇ майбутнЇ, а й багатьох ≥нших оф≥цер≥в нашоњ частиниФ.

”в≥йшовши до каб≥нету начальника штабу, ѕадалка огл¤нув присутн≥х, ¤к≥ при його по¤в≥ п≥двелис¤ нав≥ть без команди Утовариш≥ оф≥цериФ, махнув рукою, щоб сид≥ли. ѕродиктував розклад перев≥рки, поставив завданн¤ на завтрашн≥й огл¤д. ¬дивл¤вс¤ в стривожен≥ обличч¤ командир≥в п≥дрозд≥л≥в ≥ зак≥нчив такими словами:

Ц “епер вам усе в≥домо. «алишилась одна н≥ч. ƒайте можлив≥сть солдатам в≥дпочити. ѕочаток огл¤ду Ц о дес¤т≥й. «вертаю вашу увагу на дисципл≥ну. “еритор≥Їю полку Ц пересуватис¤ строЇм.  ом≥с≥¤ стежить за виконанн¤м статут≥в в≥д командира до солдата. ѕитанн¤ Ї?

ѕитань не було, ≥ вс≥ роз≥йшлис¤.  омандир повернувс¤ до свого каб≥нету, в ¤кому чекав його начальник штабу ком≥с≥њ.

Ц ћоњ оф≥цери роз≥йшлись. ’очуть познайомитись з≥ своњми п≥доп≥чними ≥ ви¤снити, що вони зробили, ¤к≥ мають проблеми. “а й взагал≥ Ц посп≥лкуватись, Ц по¤снив в≥н командиров≥ полку.

ѕадалка запросив полковника ≥ вс≥х член≥в ком≥с≥њ на вечерю.

Ц ƒайте команду в≥д мого ≥мен≥, де ≥ коли з≥братись оф≥церам, Ц сказав полковник.

Ц √аразд, ¤ дам вказ≥вку начальников≥ тилу, щоб в≥н опов≥стив ус≥х ваших оф≥цер≥в. ј збираЇмос¤ о 21-≥й у моЇму каб≥нет≥.

 оли вс≥ з≥брались, ѕадалка пов≥в њх до окремоњ к≥мнати за полковою њдальнею. ѕ≥д час вечер≥ про справи не говорили, а спочатку просто так перекидались словами на побутов≥ теми. ќф≥цери в≥дпов≥дно оц≥нили накритий ст≥л. “ут було все, на що могла спромогтис¤ фантаз≥¤ начальника продовольчоњ служби ≥ заступника командира з тилу.  р≥м р≥зних ковбас ≥ сир≥в, красувалис¤ запечен≥ кури, шпондер, буженина, салати, св≥ж≥ ог≥рочки, пом≥дори, маринован≥ грибочки в кришталевих вазочках. ¬они так ≥ просились на виделку. « напоњв Ц гор≥лка, конь¤к, вино, шампанське Ц все в екзотичних пл¤шках.  ожному Ц на виб≥р, хто що любить. ƒо кожного оф≥цера п≥дходив зав≥дуючий њдальнею в накрохмаленому халат≥ ≥ пропонував р≥зн≥ гар¤ч≥ страви. Ќав≥ть у член≥в ком≥с≥њ, розбещених прийомами, розб≥гались оч≥ в≥д побаченого. ѕ≥дполковник ѕадалка Ц досв≥дчений командир. –озум≥в: в≥д ц≥Їњ першоњ зустр≥ч≥, в≥д розк≥шноњ вечер≥ багато чого залежатиме. ¬≥н спок≥йно розпов≥дав про зроблене ним за два роки його командуванн¤: ск≥льки техн≥ки, зброњ маЇ полк, його можливост≥, ¤к п≥дготовлен≥ батальйони, ск≥льки сам пров≥в навчань, характеризував своњх заступник≥в, начальник≥в служб, командир≥в п≥дрозд≥л≥в. Ќ≥ на кого не скарживс¤: ус≥х хвалив.

Ц ѕоганих оф≥цер≥в у мене нема, вс≥ Ц ¤к на п≥дб≥р. —ам виховував.  ожний комбат може командувати полком. Ц ѕадалка давав њм так≥ характеристики, що члени ком≥с≥њ дивувались, ¤к в≥н так всеб≥чно вивчив не т≥льки оф≥цер≥в, а й прапорщик≥в та солдат≥в. ѕадалка справд≥ знав кожного во¤ка не лише по пр≥звищу, а й по ≥мен≥, багатьох Ц нав≥ть по-батьков≥, про њх с≥мейний стан, д≥лов≥ ¤кост≥. ѕамТ¤ть мав чудову. ÷е привертало увагу ¤к його начальник≥в, так ≥ п≥длеглих.

Ц ¬ас ≥ заслуховувати не треба, ви допов≥ли нам, ¤к про себе, так ≥ про вс≥х своњх п≥длеглих. якщо командир так досконало знаЇ вс≥ служби, то що вже говорити про п≥длеглих, у ¤ких набагато менше обовТ¤зк≥в ≥ знань?

ј тим часом у казармах ≥шла напружена робота Ц готувались до завтрашнього стройового огл¤ду.

” батальйон≥ Ћазаренка командири рот перев≥р¤ли вм≥ст речових м≥шк≥в. як завжди, комусь чогось бракувало. ≤ старшина мусив поповнювати њх ≥з своњх запас≥в.

Ц я тоб≥ недавно онуч≥ видав. ƒе ти њх под≥в? Ц сердивс¤ старшина четвертоњ роти. Ц ўо це за людина! “об≥ що не дай Ц лише на один день. ћамин синочок! Ц —тарший прапорщик кричав, а солдат мовчки кл≥пав очима. ѕот≥м не витримав:

Ц “овариш старший прапорщик! я њх у тумбочц≥ залишив, а де под≥лись Ц не знаю, може, хтось украв. „ого ви на мене кричите?

—таршину це обурило:

 Ц ћовчи, коли з тобою старшина роти говорить! —ин-о-ок! Ќе можу настачити дл¤ вас майна.

Ц “овариш старший прапорщик, Ц солдат намагавс¤ ще щось сказати, але замовк...

—таршина аж затр¤сс¤ в≥д такоњ непокори:

Ц ћовчать! Ўмаркач!.. “ри нар¤ди поза чергою!

Ц ™сть, три нар¤ди поза чергою, товариш старший прапорщик. ƒозвольте виконувати, завтра перев≥рка, скаржитись буду...

ѕ≥сл¤ цих сл≥в старшина стих. —лово Ц не горобець, вилет≥ло Ц не зловиш.

Ц “ри нар¤ди поза чергою в≥дробиш п≥сл¤ перев≥рки! —таршину поважати треба! —татут читав? я давно за тобою спостер≥гаю, роблю тоб≥ зауваженн¤, а ти не реагуЇш. √адаЇш, ¤кщо художник, ≥нститут зак≥нчив, то ≥ старшину поважати не треба! ÷е тоб≥ не пензликом на папер≥ мазати, Ц вже примирливо зак≥нчив старшина. Ц «агл¤нь до коптера, в≥зьми в нього онуч≥, а п≥сл¤ перев≥рки в≥ддаси.

÷ей солдат був гарним художником, малював картини дл¤ оф≥цер≥в ≥ прињжджих начальник≥в. “ому недбало ставивс¤ до статутних обовТ¤зк≥в.

ѕадалка набрав у полк хлопц≥в, ¤к≥ зак≥нчили художн≥ училища, ≥нститути, вид≥лив њм к≥мнату п≥д майстерню, де вони майстрували стенди, обладнанн¤ дл¤ клас≥в та учбових городк≥в. ¬сю учбово-матер≥альну базу було зроблено не лише техн≥чно грамотно, а й на високому художньому р≥вн≥. ¬ казармах вис≥ли картини Ц коп≥њ знаменитих художник≥в, ц≥кав≥ вироби з латун≥ ≥ бронзи, сто¤ли макети штатноњ техн≥ки, кв≥ти в розмальованих горщиках. ” лен≥нських к≥мнатах, за наказом командира полку, пов≥сили не лише портрети вожд≥в св≥тового пролетар≥ату, полководц≥в рос≥йськоњ ≥ рад¤нськоњ арм≥й, вищого кер≥вництва «бройних —ил —оюзу (це обовТ¤зково), але й гетьман≥в ”крањни. ѕадалка часто повторював командирам ≥ пол≥тпрац≥вникам: УЎануйте той народ, на земл≥ ¤кого служите ≥ з ¤кого складаЇтьс¤ наше в≥йськоФ. ћав на уваз≥ украњнц≥в.

—олдати в –ад¤нськ≥й арм≥њ Ц це люди р≥зних нац≥ональностей. Ќа ”крањн≥ служили хлопц≥ з —ередньоњ јз≥њ, —иб≥ру, а в њхн≥ крањ в≥дправл¤ли украњнц≥в, молдаван, прибалт≥йц≥в. ” полку ѕадалки служили спец≥ал≥сти (художники, гравери, артисти, музиканти та ≥нш≥) Ц уродженц≥ зах≥дних областей ”крањни.

Ћазаренко розпор¤дивс¤ послати в нар¤д, ¤к в≥н висловивс¤, Утимчасових кал≥кФ, тобто тих, хто ногу п≥двернув ≥ не може в строю ходити, в кого панариц≥й вискочив на пальц¤х н≥г.

Ц ѕерев≥р¤ти будуть ус≥х, Ц казав комбат. Ц ≤ ¤ прошу допомогти тим, хто вперше здаЇ ≥нспекторську перев≥рку.

ƒвоЇ оф≥цер≥в ≥ один прапорщик уже здавали ћоскв≥ так≥ екзамени ≥ тепер консультували ≥нших. ¬они ходили впевнено, з високо п≥дн¤тими головами. ¬с≥ розум≥ли важлив≥сть перев≥рки Ц ≥ тому в казарм≥ панував дух особливоњ в≥дпов≥дальност≥ Ц ¤к перед боЇм п≥д час в≥йни.

Ћазаренко, з≥бравши документац≥ю батальйону (а з≥ свого досв≥ду в≥н знав, що перев≥рка почнетьс¤ саме з нењ), порозкладав њњ на стол≥, щоб пот≥м перев≥рити, ≥ подавс¤ обходити роти.

 оли зайшов до казарми, то побачив таку картину: ¤к солдати четвертоњ роти готувались до перев≥рки. ќдн≥ з них сид≥ли в лен≥нськ≥й к≥мнат≥ ≥ конспектували прац≥ Ћен≥на, а також постанови парт≥њ, друг≥ прасували обмундируванн¤, п≥дбивали набойки до каблук≥в чоб≥т в к≥мнат≥ побуту, трет≥, сид¤чи на табуретках, вивчали статути, перегл¤дали п≥дручники з автомоб≥льноњ справи, а один читав листа в≥д коханоњ д≥вчини. ¬ рушничн≥й к≥мнат≥ к≥лька солдат≥в чистили зброю. ¬ дальньому кут≥ казарми молод≥ солдати першого року призову сид≥ли на л≥жку, спершись плечима один на одного, слухали розпов≥дь старослуживого Уд≥даФ про те, ¤к в≥н був на навчанн¤х, що њх проводила ћосква.

Ц ќй, що то було! я, УсалажонокФ, в х≥м≥чн≥й розв≥дц≥ служив. ѕ≥дн¤ли нас по тривоз≥, вивели в район. як завжди, це робили вноч≥. “емр¤ва Ц хоч оч≥ виколи... ќф≥цери ≥ прапорщики нав≥ть не в казарму чи в парк туди, в район, прибували на такс≥... —м≥шно!.. Ќа такс≥ Ц в л≥с? Ќ≥чого не знають! ¬сю техн≥ку Уд≥диФ вивели без оф≥цер≥в. Ќу, ¤сна р≥ч, допов≥ли њм, що ≥ ¤к, так би мовити, вручили в руки п≥дрозд≥ли, командуйте ними. ѕоставили нам завданн¤ ≥ти на марш к≥лометр≥в з тис¤чу, н≥, може, з ш≥стсот. “а це не важливо. ћи, ¤к розв≥дники, Ц перш≥, щоб ви¤вити х≥м≥чне чи рад≥ац≥йне зараженн¤... Ќу, зв≥сно, знайти дороги з меншими р≥вн¤ми рад≥ац≥њ. ÷е ви так соб≥ в Ухе-беФ на трайлерах в≥льно њздите, а ми вс≥ Ц в захисних комплектах, в протигазах, з закритими люками. ѕ≥т тече, а спробуй Ц скинь. ћоже, там отрута! –аз Ц ≥ тебе нема.

Ц ј дл¤ чого у вас прилади? ¬они покажуть, то й нат¤гайте на себе протигази, не зрозум≥ло, чому в загерметизованому беердеем≥ ви ще й захисн≥ костюми од¤гли? Ц засумн≥вавс¤ молодий солдат.

Ц Ќу, в≥дразу видно, що УсалагаФ, не знаЇ, ¤к≥ тепер отруйн≥ речовини. ќн лейтенант казав: одн≥Їю проб≥ркою все людство можна отруњти, а рад≥ац≥¤... ƒл¤ нењ нема перешкод: вона кр≥зь землю проходить, ось тут впаде, а там, в јмериц≥, вийде. «розум≥в? ј костюми мають таку захисну речовину, ¤ка рад≥ац≥ю не пропускаЇ. «розум≥в, УсалабонФ? “ож слухай дал≥ ≥ не перебивай Уд≥даФ. ¬ињхали на шосе. ј там Ц колона за колоною. ѕ≥в-”крањни москвич≥ п≥дн¤ли. Ќав≥ть наша рота втиснутис¤ не могла. –егулювальницею Ц знайома одного з наших сто¤ла, побачила свого р≥дного, п≥дн¤ла руку, зупинила вс≥х Ц ≥ нас у першу чергу пропустила. якби не вона, то нев≥домо, що було б. “реба звТ¤зок з д≥вчатами мати: виручають, коли треба.  олони Ц к≥нц¤-краю не видно, тища машин, а може, й б≥льше. “о њдемо, то стоњмо.  оли команда: Уѕротивник справа!Ф Ц вс≥ вискочили на правий б≥к. ƒе той там супостат? Ц Ќев≥домо. «нову команда: Уѕо машинахФ. ѓдемо дал≥. я њхав з командиром роти. Ѕеердеем наш Ц спец≥альний. ” нашому полку такого нема: броньований, напханий р≥зними приладами. ™ там такий прилад, що сам маршрут прокладаЇ. “ам ≥ карта Ї. я часто в нењ загл¤дав. ѕодивлюсь через в≥конце, побачу назву села Ц в карту зиркаю. “очно Ц назва та сама, що й на карт≥. Ќашу колону часто обган¤ли на уазиках генерали, штани в них з червоними лампасами. якщо Ц червон≥, то це сухопутний генерал, а ¤кщо син≥ Ц ав≥ац≥йний. ÷е так, щоб ви розбирались. јв≥ац≥йн≥ Ц завжди п≥дпор¤дковуютьс¤ сухопутним. ќсь один такий з червоними Ц п≥дТњхав до нашого беердеема ≥ каже командиров≥ роти: У¬и вбитийФ. ј пот≥м: У’то командуванн¤ ротою прийме, Ц звертаЇтьс¤ до нас. ¬с≥ притихли, ¤к миш≥, Ц сид¤ть. ћовчать. Ц Ќу, хто, Ц голосно промовл¤Ї ≥ на мене дивитьс¤, Ц хто дорогу знаЇ до району?Ф ј ¤ ж то знаю: бачив на карт≥ командира роти ( за його спиною сид≥в), дивлюс¤ Ц наш Уд≥дФ мовчить, ¤к риба. ƒумаю: У“овариство виручати треба!Ф ≈х, що буде, то буде!  ажу: Уя знаю!Ф √енерал Ц мен≥: У¬еди ротуФ. ≤ так, УсалабониФ, с≥в ¤ на командирське кр≥сло, шльомофон Ц на голову ≥ вс≥м Ц по рац≥њ: У—лухати мене.  омандир роти вбитий.  омандуванн¤ ротою прийн¤в ¤, р¤довий ѕетренко. ћаршрут такий-то, в район прибути, Ц читаю на карт≥ командира роти, Ц в 11.00, дистанц≥¤ м≥ж машинами Ц пТ¤тдес¤т метр≥вФ.  омандира роти той генерал забрав з собою. ¬од≥ю, —ашков≥, такому ж Усалаз≥Ф, ¤к ≥ ¤, кажу: У¬перед!Ф ¬≥н на мене дивитьс¤, ¤к баран на зор≥: не розум≥Ї. я йому: У“овариш р¤довий, виконуйте наказ, впередФ. ≤ ми поњхали. «авданн¤, ¤ке поставив генерал, треба виконувати.  омандирам взвод≥в, лейтенантам, значить, ¤ наказую командирським голосом: Уƒопов≥сти, ¤к перењдете такий ≥ такий руб≥жФ. ≤ що ви думаЇте? ќф≥цери мен≥ допов≥дали. јрм≥¤ Ц це дисципл≥на. √оловне в н≥й Ц командир. …ому вс≥ п≥дкор¤ютьс¤. √оловне про¤вити ≥н≥ц≥ативу, ¤к ¤, ≥ прийн¤ти р≥шенн¤. ¬с≥ тод≥ працюють на це р≥шенн¤ командира, тобто на мене. Ќа годинник дивлюс¤, тод≥ в мене в≥н був, бачу, час п≥дпираЇ, а обминути колону неможливо. —ам соб≥ командую: Уѕетренко, бери себе в руки ≥ не хвилюйс¤, думайФ. ј чого думати?  омандиру першого взводу, старшому лейтенанту, наказую: У«найти дорогу в обх≥д колониФ. ¬≥н Ц досв≥дчений командир: командиром роти вже призначений був. „ерез хвилин дес¤ть чую по рац≥њ його голос: Уѓхати туди-то й туди-то. Ѕуде м≥сток, там стоњть регулювальник, в≥н ≥ покаже, ¤к њхати дал≥Ф. ¬загал≥ вив≥в ¤ роту на дес¤ть хвилин ран≥ше, н≥ж було наказано. ѕрињхав генерал з командиром роти ≥ в≥дразу Ц до мене: Ућолодець, Ц каже, Ц службу знаЇш, можна тоб≥ оф≥церське званн¤ даватиФ. я Ц людина соромТ¤злива, в≥дпов≥даю: У“овариш генерал, мен≥ ще вчитис¤ треба: щоб оф≥цером стати, треба знань набратис¤, бракуЇ мен≥ досв≥дуФ. “од≥ генерал зн≥маЇ з руки годинник ≥ каже: У÷е тоб≥ Ц нагорода в≥д мене за вправн≥ д≥њ п≥д час виконанн¤ бойового завданн¤Ф. ќсь цей годинник у мене на руц≥.

¬≥н зн¤в його з руки ≥ подав молодим солдатам. “≥ уважно дивилис¤ на нього, передаючи з рук у руки. ѓм було приЇмно слухати Уд≥даФ. ¬≥н, правда, вже не раз розпов≥дав њм у р≥зних вар≥ац≥¤х про те, ¤к командував ротою, ¤к п≥дм≥нив заступника командира батальйону з техн≥чноњ частини. «а його розпов≥д¤ми, сам в≥н завжди був на першому м≥сц≥ Ц виходив переможцем у важких ситуац≥¤х, але все це було в межах батальйону. ѕосади оф≥цер≥в управл≥нн¤ полку були дл¤ нього великою таЇмницею, недос¤жн≥ дл¤ його розум≥нн¤...

„омусь за два роки служби в арм≥њ йому не присвоњли званн¤ Їфрейтора, не кажучи вже про сержанта. ƒл¤ молодих солдат≥в, ¤к≥ прослужили п≥вроку, в≥н був авторитетом. ¬они любили слухати його розпов≥д≥. “акий соб≥ ¬асиль “ьорк≥н у мирний час.

’

ѕолк сто¤в на плацу вже о п≥в на дес¤ту. ќф≥цери в б≥лих сорочках, чорних краватках, у мундирах кольору морськоњ хвил≥, п≥дперезан≥ золотими по¤сами. ¬иблискували золотом погони ≥ з≥рки, чоботи були так начищен≥, що в них в≥дбивалось не т≥льки сонце, а й небо Ц таке прозоре й голубе. —олдати в темно-зелених мундирах, з автоматами Уна грудиФ були вишикуван≥ в колони. „екали генерала.

ѕадалка ходив перед полком, промовл¤ючи в ум≥ слова допов≥д≥. « самого ранку в≥н ще раз перечитав стройовий статут, написав на стор≥нц≥ паперу свою допов≥дь ≥ вивчив њњ напамТ¤ть. Ќа вс¤кий випадок. јдже й так знав, що ≥ ¤к допов≥сти, але все-таки... ÷е в≥дпов≥дальний момент. ўе раз гл¤нув на вишикуваний полк Ц оф≥церська УкоробкаФ, батальйони, п≥дрозд≥ли забезпеченн¤. «а оф≥церами управл≥нн¤ Ц оркестр, полковий диригент попереду Ц ¤к струна, готовий був у будь-¤ку хвилину махнути диригентською паличкою Ц ≥ гр¤не марш. ¬≥н викликав почутт¤ впевненост≥ в перемоз≥, п≥дбадьорював ус≥х.

Ѕ≥л¤ трибуни вишикувались у шеренгу оф≥цери ком≥с≥њ. ѕершим був полковник Ц начальник штабу.

Ц ѕрињхав, Ц крикнув ѕадалц≥ черговий по полку, ≥ через дв≥ хвилини чорна У¬олгаФ зупинилась б≥л¤ перев≥р¤ючих. √енерал вийшов з нењ ≥ прив≥тавс¤: подав руку кожному з оф≥цер≥в ≥ попростував до ѕадалки.

Ц —трунко-о-о! Ц пролунало так голосно, що аж листочки на деревах затр≥пот≥ли. «давалось, що й пташки притихли Ц оц≥нювали д≥њ командира... Ц –≥вн¤-¤-йсь! Ц на всю силу, прот¤жно Ц так, що й почули днювальн≥ по парку ≥ в казарм≥, Ц подав команду ѕадалка. Ц –≥вн¤нн¤-н¤ напра-во-о-о! Ц понеслось по плацу. ƒиригент махнув паличкою Ц ≥ звуки маршу заповнили все навколишнЇ середовище. ќ музика! ¬она робить диво. ¬есь полк п≥дт¤гнувс¤, став струнк≥шим. ѕадалка не йшов, а наче пов≥льно лет≥в, ¤к птах. «а к≥лька крок≥в зупинивс¤ ≥ почав:

Ц “овариш генерал-лейтенант, трет≥й автомоб≥льний полк ѕрикарпатського в≥йськового округу вишикуваний дл¤ огл¤ду.

√енерал потиснув йому руку ≥ пом≥рним кроком рушив до УкоробкиФ оф≥цер≥в управл≥нн¤ полку.

Ц «драстуйте, товариш≥ оф≥цери! Ц неголосно прив≥тавс¤.

ќф≥цери в≥дпов≥ли в один голос. ѕот≥м об≥йшов ус≥ п≥дрозд≥ли ≥ прив≥тав њх з початком ≥нспекторськоњ перев≥рки. ѕ≥зн≥ше, за командою ѕадалки, на певн≥ дистанц≥њ вийшли оф≥цери, прапорщики ≥ сержанти. „лени ком≥с≥њ почали обходити п≥дрозд≥ли Ц питали, чи маЇ хтось скарги або за¤ви, а генерал почав огл¤дати оф≥цер≥в управл≥нн¤.

—ерйозних скарг не було, т≥льки два командири роти пов≥домили: вони не можуть улаштувати своњх дружин на роботу. ј один прапорщик, дружина ¤кого заваг≥тн≥ла вчетверте, просив вид≥лити йому квартиру з трьох к≥мнат.

√енерал брав участь у ¬елик≥й ¬≥тчизн¤н≥й в≥йн≥, ще будучи молодим лейтенантом, ¤кий т≥льки-но зак≥нчив училище. ”ц≥л≥в при штурм≥ «еЇловських висот, брав Ѕерл≥н ≥ залишив автограф на ст≥н≥ рейхстагу. «ак≥нчивши академ≥ю тилу ≥ транспорту в Ћен≥нград≥, пройшов ус≥ сходинки служби: був начальником автомоб≥льноњ служби див≥з≥њ, арм≥њ, округу. ¬икладав в академ≥њ, захистив кандидатську ≥ докторську дисертац≥њ, отримав званн¤ професора. ѕолк трайлер≥в Ц це його д≥тище. ¬продовж трьох рок≥в через р≥зн≥ ур¤дов≥ ≥нстанц≥њ та в≥домства добивавс¤, щоб так≥ полки ≥снували в округах. ¬≥н теоретично обірунтував необх≥дн≥сть њхнього ≥снуванн¤, написав наукове досл≥дженн¤, стежив за його впровадженн¤м. Ќе раз виступав на колег≥¤х р≥зних м≥н≥стерств, довод¤чи, ¤кими повинн≥ бути тактико-техн≥чн≥ характеристики ц≥Їњ машини, а також ¤ку велику економ≥ю часу ≥ матер≥альних ресурс≥в вони дають п≥д час бойових д≥й.

√енерал був високий на зр≥ст, трохи грубуватоњ статури, посив≥лий. Ћице мужнЇ, оч≥ розумн≥. ¬важав, що добре знаЇ солдатську душу. Ћюбив загл¤нути до њдальн≥, с≥сти за ст≥л з солдатами, спробувати њхньоњ њж≥, поговорити з ними, дов≥датись, що њх тривожить. «находив такого во¤ку, ¤кий йому подобавс¤ за ум≥нн¤ водити трайлер. Ќадавав йому в≥дпустку ≥ простежував, щоб в≥н того ж дн¤ њхав додому. ѕро це знали командири частин ≥ завжди спри¤ли цьому. Ќе зважаючи на те, що генералу вже минуло ш≥стдес¤т, в≥н займавс¤ спортом, був худорл¤вий ≥ н≥хто н≥коли не м≥г би дати йому ст≥льки рок≥в, ск≥льки мав насправд≥. √либоко знав свою справу ≥ в≥йськове мистецтво. …ого шанували начальники управл≥нь ћ≥н≥стерства оборони.  оли затверджував розклад перев≥рки, то сказав ѕадалц≥:

Ц ¬≥д знань ≥ ум≥нн¤ солдата д≥¤ти в бою залежить результат операц≥њ ≥ перемоги.

ѕ≥сл¤ огл¤ду полк пройшовс¤ перед трибуною поротно, пот≥м Ц побатальйонно. ¬ к≥нц≥ огл¤ду вс≥ ш≥стнадц¤ть рот полку пройшли з п≥сн¤ми. Ѕули ≥ украњнськ≥. Ќайкращими ротами генерал визнав роти батальйону Ћазаренка. ÷ього ж дн¤ ком≥с≥¤ дала гарну оц≥нку стройов≥й п≥дготовц≥ оф≥цер≥в управл≥нн¤, ротам Ћазаренка ≥ Ўтогр≥на.

”вечер≥, п≥д час п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в, генерал сказав ѕадалц≥:

Ц Ѕачу, попрацював ти непогано, за це хвалю. “ехн≥ку укрив. ƒ¤кую. ѕолк мен≥ подобаЇтьс¤, але головний висновок зроблю п≥сл¤ тактичних навчань з п≥дйомом по тривоз≥ ≥ доукомплектуванн¤м до штат≥в в≥йськового часу. Ќамагайс¤ уникнути надзвичайноњ под≥њ. якщо таке трапитьс¤, то п≥де нан≥вець тво¤ робота.

ѕ≥сл¤ ц≥Їњ розмови генерал п≥д≥йшов до чергового по полку ≥ п≥д розписку вручив йому пакет.

Ц –озкриЇте за сигналом, ¤кий на ньому зазначений, ≥ будете д≥¤ти зг≥дно з тим розпор¤дженн¤м. Ц ¬≥н с≥в у машину ≥ поњхав у нев≥домому напр¤мку.

ј ѕадалка, пров≥вши генерала до У¬олгиФ, повернувс¤ до чергового, покрутив пакет з сургучними печатками ≥ наказав йому тримати цей пакет на видному м≥сц≥. ¬≥н вир≥шив, що це завданн¤ Ц на тактичн≥ навчанн¤, ¤к≥ вир≥шать оц≥нку полку. ƒодому њхати не хот≥в ≥ залишивс¤ ночувати в полку. ¬ своЇму каб≥нет≥ застав начальника штабу ком≥с≥њ.  оли той побачив, що ѕадалка збираЇтьс¤ ночувати в каб≥нет≥ Ц звернувс¤ до нього:

Ц “овариш п≥дполковник, раджу спати не в каб≥нет≥, а дома Ц з дружиною.

Ц «розум≥в, товариш полковник, Ц в≥дпов≥в командир.

 оли проходив повз к≥мнату чергового по полку, його покликали до телефону.

Ц ’то? Ц запитав в≥н.

Ц √енерал ‘айдун.

”з¤в телефонну трубку ≥ почув стурбований голос генерала:

Ц —лухай, ¬олодимире, мен≥ вручили пакет на тактичн≥ навчанн¤ ≥ нат¤кнули, що один з полк≥в див≥з≥њ буде пересуватис¤ на велику в≥дстань, та й з в≥йськових академ≥й багато науковц≥в прибуло Ц автомоб≥л≥сти, моб≥сти, х≥м≥ки, ≥нженери... ќтже, без тебе не об≥йдетьс¤. ј ще мен≥ сказали: вс≥ моњ частини будуть доукомплектовуватис¤ до штат≥в в≥йськового часу. якщо в тебе Ї ¤к≥сь новини Ц пов≥домл¤й.

ѕадалка сказав йому, що теж отримав такий пакет.

 оли прибув додому ≥ л≥г у л≥жко Ц в≥дчув: немаЇ сну в жодному оц≥. ѕочуте в≥д генерала ‘айдуна насторожило ≥ викликало тривогу. Ћедве дочекавс¤ ранку, швидко посн≥дав ≥ вже о сьом≥й сид≥в у своЇму каб≥нет≥. ѕодзвонив черговому, спитав, чи Ї вже хтось на служб≥. “ой в≥дпов≥в: ус≥ командири п≥дрозд≥л≥в Ц на м≥сц≥.

Ц Ќехай негайно прибудуть до мене, Ц розпор¤дивс¤ в≥н.

„ерез дес¤ть хвилин ус≥ командири п≥дрозд≥л≥в були в каб≥нет≥.

Ц ’очу вам сказати таке: плануЇтьс¤ п≥дйом по тривоз≥, а також будуть поставлен≥ нам завданн¤, Ц почав в≥н. Ц ѕо-перше, Ц доукомплектовуватимуть полк до штат≥в в≥йськового часу, по-друге Ц перекидатимуть танковий полк наших сус≥д≥в... ј куди Ц не знаю... јле думаю: на к≥лометр≥в ш≥стсот, а може й б≥льше... ћарш, ¤к завжди, нам≥чаЇтьс¤ вноч≥. ќт ≥ роб≥ть висновки. “ривога може бути ≥ через дес¤ть хвилин. ѕрошу ≥ наказую: решту часу використайте на п≥дготовку до цього бойового завданн¤. ѕосередники при батальйонах Ц члени ком≥с≥њ. «вертаю вашу увагу на дисципл≥ну маршу ≥ на техн≥чне забезпеченн¤.

ўе впродовж двох дн≥в оф≥цери ком≥с≥њ перев≥р¤ли п≥дрозд≥ли з дисципл≥н бойовоњ ≥ пол≥тичноњ п≥дготовки. ¬имальовувалась непогана картина: перспектива Ц на четв≥рку. ѕравда, по¤вл¤лись ≥ тр≥йки. „ас зб≥гав, а тривоги не було. ѕерше напруженн¤ спало, люди почали розхолоджуватис¤. “е, що багато предмет≥в оц≥нено на УдобреФ ≥ Ув≥дм≥нноФ, начальник штабу назвав позитивним ¤вищем у п≥дготовц≥ полку, але попереду головне Ц тактичн≥ навчанн¤. “ут набагато б≥льше непередбачених фактор≥в. ўоб не було надзвичайноњ под≥њ, не дай Ѕоже, звТ¤заноњ з≥ смертю солдата чи оф≥цера.

Ќа третю добу, о друг≥й годин≥ ноч≥, коли ѕадалка спав непробудним сном, р≥зко задзвонив телефон пр¤мого сполученн¤ з черговим по полку.

Ц “овариш п≥дполковник... “ривога... ћашину посилаю.

У—лава богу, почалос¤Ф, Ц подумав ѕадалка. ¬≥н нашвидкуруч од¤гнувс¤ в польову форму, на рем≥нь причепив кобуру ≥ через пТ¤ть хвилин уже сто¤в на подв≥рТњ перед входом до свого п≥дТњзду. Ќезабаром зТ¤вилис¤ зампол≥т ≥ начальник штабу. ¬се житлове м≥стечко прийшло в рух. ” в≥кнах квартир засв≥тилос¤ св≥тло. « УтривожнимиФ вал≥зами б≥гли до пункт≥в збору прапорщики ≥ оф≥цери. ¬улиц¤ми шугали машини, мчали посильн≥ з протигазами через плече.

¬≥дразу подалис¤ в парк, де п≥д землею Ц в бункер≥ Ц м≥стивс¤ командний пункт командира полку, влаштований за останн≥м словом техн≥ки. ѕадалка гл¤нув на табло, ¤ке висв≥тлювало вих≥д кожноњ машини з боксу. ¬се йшло за граф≥ком приведенн¤ полку до бойовоњ готовност≥. ÷е заспокоювало.

¬≥дправивши начальника штабу й начальник≥в служб у запасний район ≥ перев≥ривши, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ завантаженн¤ матер≥альних запас≥в, ¬олодимир ћихайлович ув≥йшов до свого каб≥нету ≥ по телефону допов≥в кер≥вництву в округ, що все йде за моб≥л≥зац≥йним планом, ≥ в≥дразу поњхав у запасний район.

¬улиц¤ми м≥ста ≥ дорогами, ¤к≥ вели до нього, б≥гли люди, одна за одною мчали машини, сто¤ли колони автомоб≥л≥в з заведеними двигунами, гуркот≥ли танки. ѕов≥тр¤ Ц насичене вихлопними газами ≥ пилюкою. ¬сюди Ц УпробкиФ, ≥ регулювальники намагалис¤ усунути њх. “рет≥й батальйон ѕадалки також опинивс¤ в Упробц≥Ф, ≥ майор Ўтогр≥н та п≥дполковник з танковими емблемами зат≥¤ли сварку: хто з них першим мусить залишити перехрест¤. ѕадалка вир≥шив цю проблему за одну мить.  олона танк≥в простувала в той самий район, куди рухавс¤ й трет≥й батальйон.  оли зв≥рились ≥з завданн¤ми, то ви¤вилось: ц¤ танкова колона завантажуЇтьс¤ на трайлери Ўтогр≥на. ўе раз уточнивши Ўтогр≥ну його завданн¤, ¬олодимир ћихайлович поњхав дал≥.

” запасному район≥, де були розгорнут≥ пункти прийому особового складу ≥ техн≥ки, почали прибувати УпартизаниФ (так називали солдат≥в, ¤к≥ були приписан≥ до полку). ÷е Ц чолов≥ки в≥ком в≥д тридц¤ти до пТ¤тдес¤ти рок≥в Ц кремезн≥, серйозн≥, умудрен≥ життЇвим досв≥дом, знавц≥ своЇњ справи.

ѕадалка не раз в≥дв≥дував в≥йськкомати з метою вивченн¤ приписного складу, бував на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х, де працювали його майбутн≥ солдати ≥ оф≥цери, вивчав њх морально-д≥лов≥ ¤кост≥. ѕрибулих обмундировували ≥ в≥дправл¤ли в п≥дрозд≥ли на посади, ¤к≥ були за ними закр≥плен≥. ƒв≥ доби в≥дводилос¤ на доукомплектуванн¤ полку до штат≥в воЇнного часу ≥ на коротке навчанн¤ за спец≥альн≥стю. «деб≥льшого це вод≥њ транспортних машин, х≥м≥ки, сапери, повари, звТ¤зк≥вц≥ та ≥нш≥. « ними легко було працювати, бо вони добре знали свою справу. ѓм не треба зайвий раз по¤снювати.

„ерез дв≥ доби полк отримав завданн¤ перекинути танкову частину в район явор≥вського пол≥гону. Ќа це давали одну добу. ” розпор¤дженн≥ було вказано райони навантаженн¤ ≥ вивантаженн¤, маршрут, рубеж≥ регулюванн¤. ƒв≥ години витратив ѕадалка на вивченн¤ обстановки, прийн¤тт¤ р≥шенн¤ ≥ на те, щоб записати його на формал≥зованому бланку. Ќачальник штабу написав наказ ≥ дов≥в його до командир≥в п≥дрозд≥л≥в та начальник≥в служб. ѕ≥сл¤ цього командир полку в≥дправивс¤ в батальйони.

Ц ј ви, Ц наказав начальнику штабу, Ц њдьте у район зосередженн¤, рекогносцируйте його, на рубежах регулюванн¤ виставте регулювальник≥в. ѓдете за моЇю командою.

” першому батальйон≥, куди прибув ѕадалка, оф≥цери ≥ солдати готувалис¤ до маршу. Ќе встиг вислухати допов≥дь командира цього батальйону, ¤к приб≥г вод≥й його машини. ѕов≥домив:

Ц ¬ас викликаЇ генерал з ћоскви. ¬≥н у запасному район≥ Ц на командному пункт≥. ѕередано, щоб ви з≥брали своњх заступник≥в ≥ командир≥в п≥дрозд≥л≥в: в≥н заслуховуватиме... ѕередав по рац≥њ начальник звТ¤зку полку.

Уƒобре, що начальник штабу не в≥дТњхав з≥ своЇю групою в район зосередженн¤Ф, Ц подумав ѕадалка.

” велик≥й штабн≥й палатц≥ начальник штабу пов≥сив карту-р≥шенн¤ командира полку. “ут же пов≥сили своњ карти начальники служб ≥ командири п≥дрозд≥л≥в. √енерал сид≥в за столом ≥ уважно щось читав.

Ц ј, командир прибув, Ц гл¤нув на ѕадалку. Ц я з≥брав вас дл¤ того, щоб заслухати ваше р≥шенн¤ на виконанн¤ бойового завданн¤. якщо ви готов≥, то починайте.

ѕадалка детально допов≥в обстановку Ц завданн¤ старшого начальника, його полку, п≥дрозд≥лам. √енерал не дав йому зак≥нчити.

Ц ѕолковий ≥нженер, допов≥дайте, ¤к п≥дготовлен≥ маршрути до район≥в завантаженн¤... як≥ проблеми можуть виникнути на маршрутах?

“ой упевнено допов≥в: упродовж двох д≥б його рота розчищала маршрути, робила настили на болотистих м≥сц¤х.

Ц Ќачальник х≥м≥чноњ служби, Ц почув назву своЇњ посади «адн≥провський, Ц ¤к на маршрутах орган≥зовано рад≥ац≥йно-х≥м≥чну розв≥дку?

ћайор п≥д≥йшов до своЇњ карти, де ч≥тко окреслювались маршрути розв≥дки, сили ≥ засоби, ¤кими вона провадитьс¤. ƒопов≥в, ¤к п≥дрозд≥ли полку забезпечен≥ х≥м≥чним майном.

√енерал погодивс¤ з допов≥ддю.

Ц  омандир другого батальйону! ¬ам Ц таке запитанн¤.  оли головою колони пройдете руб≥ж регулюванн¤ номер три? «розум≥ли?

Ц «розум≥в, товариш генерал-лейтенант, Ц в≥дпов≥в Ћазаренко з в≥дт≥нком гумору. Ц ќсь на картах Ц моњй ≥ командира Ц написано, Ц указкою показав цифри, Ц швидк≥сть руху моЇњ колони Ц сорок к≥лометр≥в за годину. ћожна й швидше, ¤кби була можлив≥сть...

Ц який ти балакучий, спритний! ѕобачимо, ¤к покажеш себе на д≥л≥.

Ќазвав в≥н ≥ начальника тилу Ц майора „ерезовського, ¤кий недавно отримав це званн¤ ≥ дуже цим пишавс¤.

Ц —каж≥ть, ¤к≥ запаси пального маЇте, де райони дозаправки, ¤к буде орган≥зовано харчуванн¤ особового складу на марш≥?

„ерезовський Ц весь червоний, напружений, з дов≥дкою в руках Ц п≥д≥йшов до своЇњ карти.

Ц «апаси пального, Ц почав в≥н, шукаючи цифри то на карт≥, то в дов≥дц≥, ≥ поки њх знайшов, минуло зо дв≥ хвилини . Ц «апаси пального... Ц ѕовторив ≥ знову задумавс¤. Ц Ќа дв≥ заправки.

Ц ј ск≥льки це в тоннах? —к≥льки бензовоз≥в везете з собою? Ц допитувавс¤ генерал.

Ц “а вс¤ рота дизельним затарена ≥ бензину повно...

ѕадалка не витримав:

Ц „итайте на карт≥, там усе написано. я ж затверджував...

јле „ерезовський ще б≥льше розгубивс¤.

Ц ƒвадц¤ть пТ¤ть тонн, Ц кинув ѕадалка. ≤ майор , ¤к школ¤р, ¤кий почув п≥дказку, повторив:

Ц ƒвадц¤ть пТ¤ть тонн.

ѕоставивши ще к≥лька простих запитань, генерал в≥дпустив „ерезовського.

ѕот≥м допов≥дав заступник командира з техн≥чноњ частини Ц майор –евуцький. ÷е був високий, м≥цноњ статури, вдумливий чолов≥к. ўе ран≥ше, коли генерал бес≥дував з ним (а в≥н з кожним оф≥цером полку мав ≥ндив≥дуальну розмову: це в нього було правилом: бо в такий спос≥б, ¤к сам казав, вивчав Убойовий духФ во¤к≥в з тим, щоб вибрати дл¤ свого управл≥нн¤ перспективних оф≥цер≥в), йому сподобавс¤ цей в≥дкритий чорн¤вий майор своЇю в≥дверт≥стю, сел¤нською простотою.

ќсь та розмова, ¤ка недавно в≥дбулас¤ м≥ж ними.

Ц «в≥дки ви родом? Ц поц≥кавивс¤ генерал.

Ц « ¬олин≥, з хутора ћокл¤ки. ÷е такий населений пункт, де ≥ нин≥ нема ан≥ св≥тла, ан≥ рад≥о, ан≥ телефону. як ≥ триста рок≥в тому, хати вкрит≥ соломою. я перший в нашому роду, хто отримав званн¤ майора ≥ посаду заступника командира з техн≥чноњ частини полку. ¬с≥ моњ брати ≥ сестри, а њх, кр≥м мене, шестеро, живуть на хутор≥ ≥ працюють у колгосп≥. ћи з д≥да-прад≥да Ц сел¤ни. ¬ арм≥њ служили батько, д¤дьки ≥ брати моњ, але вищого за сержанта званн¤ не одержували. ј ¤ вибивс¤ в люди.

“ака одверт≥сть ≥ в≥дкрит≥сть майора звеселила генерала.

Ц Ѕудеш старатис¤ Ц генералом станеш, Ц зак≥нчив розмову генерал.

ѕ≥сл¤ заслуховуванн¤ –евуцького генерал п≥дписав р≥шенн¤ ≥ дав добро на його виконанн¤.

”же вечор≥ло. Ќа неб≥ по¤вились перш≥ з≥рки, з-за хмар вийшов м≥с¤ць. ¬ипром≥нював св≥тло, в≥д ¤кого довг≥ т≥н≥ дерев падали на землю Ц наче вир≥зьблен≥ малюнки. ѕадалка вийшов з палатки, пров≥в генерал-лейтенанта до машини. ≤ коли той поњхав, в≥н ще раз нагадав оф≥церам про важлив≥сть завданн¤ ≥ просив зробити все, щоб зберегти людей.

« групою оф≥цер≥в прибув генерал ‘айдун. ¬≥н хот≥в уточнити детал≥ взаЇмод≥њ м≥ж п≥дрозд≥лами ѕадалки ≥ його.

Ц –≥шенн¤ моЇ затверджено, начальник штабу з регулювальниками поњхав по маршруту Ц рекогносцирувати райони. ѕершими п≥дуть батальйони з танками, за ними Ц моЇ техн≥чне забезпеченн¤ ≥ тил, пот≥м Ц ваш тил, Ц допов≥в ѕадалка ‘айдунов≥.

ўе раз перев≥ривши на картах маршрути, райони зосередженн¤, рубеж≥ регулюванн¤, встановивши час њх проходженн¤, розТњхались. ѕо дороз≥ до першого батальйону ѕадалка розм≥рковував: Уќсь ¤ прийн¤в р≥шенн¤ Ц ≥ тис¤ч≥ людей виконуватимуть мою волю. ÷е стало дл¤ них законом, вони працюватимуть, не шкодуючи житт¤. ј вт≥м, нав≥що воно, те навчанн¤, т≥ велик≥ затрати сил, енерг≥њ розуму, здоровТ¤? я виконую наказ генерала, Ц а в≥н чий? «аклик Ц захищати Ѕатьк≥вщину, свою хату! ¬≥д кого? ¬≥д таких самих солдат≥в, ¤к ≥ моњ? ѕланета «емл¤ Ц це невеличке косм≥чне т≥ло Ц батьк≥вщина всього людства. „и Ї там, на ≥нших планетах, так≥ розумн≥ ≥стоти, ¤к≥ можуть стати ворогами нашоњ планети? ј може, вони, навпаки, обТЇднають людство, ¤ке стане одн≥Їю с≥мТЇю. ≤ тод≥ запанують на земл≥ розум, правда. јле тепер вороги пор¤д Ц Ќј“ќ, ≥нш≥ блоки. як говорить марксистсько-лен≥нське вченн¤, ≥мпер≥ал≥сти Ц класов≥ вороги, ¤к≥ живуть з прац≥ трудового народу. ¬они теж провад¤ть навчанн¤, вдосконалюють техн≥ку, зброю. ƒемократ≥¤! ¬ибирають парламенти, президент≥в, а вони не лад¤ть м≥ж собою. ѕол≥тики! ”р¤ди! ¬се робл¤ть дл¤ того, щоб знищувати ур¤ди ≥нших держав. ј в≥д цього терпл¤ть прост≥ люди. „и це потр≥бно тим солдатам? ўо? Ќехай гине проста людина? ѕани бТютьс¤, а в мужик≥в чуби тр≥щать?Ф

 олона розт¤гнулась на дес¤тки к≥лометр≥в, ≥ ѕадалка, обган¤ючи колони, дививс¤, ¤ку дистанц≥ю витримують вод≥њ, чи не др≥мають? ¬ одному м≥сц≥ колона зупинилась.

Ц який це батальйон? Ц запитав лейтенанта Ц старшого машини.

Ц “рет≥й, майора Ўтогр≥на.

Ц ўо ж там таке? ¬ибирайс¤ в голову колони! Ц наказав вод≥Їв≥.

¬ажк≥ машини п≥дТњжджали впритул одна до одноњ. —крип≥ли гальма. ¬од≥њ повертали вправо. ћашини, важко з≥тхнувши, зупин¤лис¤. ѕ≥дполковник сказав шоферов≥:

Ц ѓдь швидше!

«далека побачив, ¤к один трайлер зТњхав на узб≥чч¤ дороги ≥ його колеса зависли над кюветом. ўе мить Ц ≥ трайлер перекинетьс¤ разом з танком.  оло них уже б≥гав майор Ўтогр≥н ≥ щось голосно говорив старшому машини.

ѕадалка в≥дразу зрозум≥в: запоб≥гти ц≥й б≥д≥ сам Ўтогр≥н не зум≥Ї. ѕотр≥бен потужний кран, ≥нш≥ засоби, ¤к≥ були в полку.

¬олодимир ћихайлович гукнув:

Ц ћайоре, виставте регулювальник≥в перед машиною ≥ поза нею. —ам≥ продовжуйте рух. « цим справитьс¤ техн≥чне замиканн¤ полку. я розпор¤джусь.

як уже колона рушила, в≥н звТ¤завс¤ по рац≥њ з –евуцьким. Ќаказав:

Ц ¬ит¤гнути трайлер з танком.

≤ знову дорога Ц њхав то в колон≥, то обган¤в њњ, нав≥ть починав др≥мати. УЋюди втомились в≥д напруженн¤... ¬од≥й того трайлера не впоравс¤ з кермом, бо задр≥мав, ≥ в старшого машини теж скл≥пились оч≥, Ц анал≥зував обстановку ѕадалка. Ц Ќе т≥льки вод≥й ≥ старший машини засинали, але й ек≥паж танка спав. ƒобре, що все об≥йшлось без жертв. —к≥льки ж то людей загинуло ≥ гине через др≥моту. ўе до привалу далеко, а це вже Ц перша, хоч ≥ невелика, надзвичайна под≥¤ (Ќѕ)Ф.

ќб≥гнавши к≥лька машин, ѕадалка пом≥тив, що вод≥й одн≥Їњ з них тер оч≥, а старший спав.

Ц ѓдь пов≥льн≥ше, Ц звернувс¤ до вод≥¤, Ц сигналь.

≤ коли вони пор≥вн¤лис¤ з т≥Їю машиною, вод≥й засигналив. ѕадалка бачив, ¤к здригнувс¤ шофер, ¤к крутнув головою старший машини. ѕодумав: Уѕотр≥бний короткий, хоч на пТ¤ть хвилин, привал. Ц √л¤нув на карту. Ц ўе п≥вгодини Ц ≥ буде район привалуФ. ќбернувс¤ ≥ наказав звТ¤зк≥вц¤м:

Ц ѕередайте по рац≥њ командирам: на привал≥ кожний вод≥й повинен дес¤ть раз≥в обб≥гти навколо своЇњ машини. Ќапоњти вс≥х гар¤чим чаЇм.

“емно, хоч оч≥ виколи.  олони одна за одною вТњжджали в район привалу. —инЇ св≥тло фар пробивалось на дорогу.

Ц ѕередайте по колон≥! ¬с≥х командир≥в п≥дрозд≥л≥в Ц до мене... Ц наказав командир заступников≥ начальника штабу.

Ц  омандир≥в п≥дрозд≥л≥в Ц до командира полку, Ц понеслось уздовж колон.

„ерез п≥вгодини вс≥ командири п≥дрозд≥л≥в вишикувались перед командирською машиною. ѕадалка допов≥в њм про надзвичайну под≥ю.

Ц ¬имагаю ≥ прошу продовжити марш без Ќѕ. «вертаю вашу увагу: не др≥мати в каб≥нах машин. —уворо попереджаю: кого побачу з зажмуреними очима, той отримаЇ сувору догану, вважатиму це ¤к невиконанн¤ бойового завданн¤. Ц ≤ вже Ц лаг≥дн≥ше: Ц ƒуже прошу: в≥д цього залежить житт¤ людей.

ѕадалка знав ц≥ну людського житт¤. Ѕол¤че буде вс≥м. ≤ ¤к це в≥д≥бТЇтьс¤ на вс≥х: полк отримаЇ негативну оц≥нку, ¤кщо будуть людськ≥ жертви. ћашину, зброю можна в≥дремонтувати , в крайньому випадку списати, а людину, ¤ка загине, не в≥дремонтуЇш ≥ не спишеш.

«нову загули машини Ц колони рушили. ѕадалка часто зупин¤вс¤, пропускав батальйони, доган¤в ≥ переган¤в њх. ’от≥в, щоб вод≥њ ≥ старш≥ машин бачили, що командир переживаЇ за них.

 –озвидн¤лос¤. Ќебо стало темно-син≥м, з≥рки збл≥дли, м≥с¤ць щез. ћожна було розр≥знити контури машин ≥ танк≥в, ¤к≥ з п≥дн¤тими дулами, начебто жив≥ створ≥нн¤, намагалис¤ стрибнути на свою жертву, що може зТ¤витись тут будь-¤коњ хвилини. –озвидн¤лось швидко.

«нову короткий привал. ¬од≥њ ≥ старш≥ машин пожвав≥шали: розпов≥дали про те, ¤к вони зд≥йснювали марш.

ѕролунала команда:

Ц ѕо машинах!

≤ колони продовжували рух з≥ сходу на зах≥д. —ходило сонце, ≥ його червон≥ промен≥ в≥дбивались у дзеркальц¤х машин. –ан≥шн¤ роса виблискувала на листочках дерев ≥ на трав≥. ѕадалка гл¤нув на годинник: ще один руб≥ж регулюванн¤ ≥ великий привал, а там Ц сн≥данок. ” своЇму р≥шенн≥ в≥н передбачав: харчувати особовий склад гар¤чою њжею. ўо б там не було, а на великому привал≥ повинна бути гар¤ча њжа. ƒл¤ цього кожний п≥дрозд≥л маЇ свою кухню ≥ своњх повар≥в.

Ц «апитай, Ц звернувс¤ командир до начальника звТ¤зку полку, Ц ¤к з≥ сн≥данком у батальйонах? „им будуть годувати людей.?

«вТ¤зк≥вець почав передавати розпор¤дженн¤ командира полку ≥ в≥д себе додав:

Ц Ќа великому привал≥ дозаправити вс≥ машини.

ѕадалка не заперечив начальнику звТ¤зку , проте слухавки над≥в, щоб самому почути допов≥д≥ командир≥в батальйон≥в.

Ц У—иренаФ? я Ц перший. —н≥данок Ц готовий. √одую людей. “ехн≥ку дозаправив. як мене чути? ѕрийом!

«а ним по черз≥ допов≥ли ≥нш≥ командири.

Ц “овариш п≥дполковник, командири запрошують вас на сн≥данок, а ще прос¤ть уточнити райони зосередженн¤, Ц показав шифрограми начальник звТ¤зку.

Ц ћайор  адченко, зашифруйте райони зосередженн¤ ≥ передайте командирам п≥дрозд≥л≥в, Ц наказав ѕадалка.

“ой схиливс¤ над картою, швидко зашифрував райони, ≥ радисти передали цю ≥нформац≥ю командирам.

¬ райони зосередженн¤ батальйони прибули своЇчасно. „имскор≥ш розвантажилис¤ танки, ≥ танкова частина отримала завданн¤: разом з мотостр≥лецьким полком пробити багатоешелоновану оборону противника, щоб у цей пром≥жок ввести другий ешелон див≥з≥њ. «авданн¤ дуже складне. “анк≥сти вит¤гнулис¤ в батальйонн≥ колони.

ќ пТ¤т≥й годин≥ ранку ѕадалка п≥дн¤вс¤ на вишку, призначену дл¤ кер≥вництва навчанн¤м. « нењ, ¤к на долон≥, було видно передн≥й край УворогаФ ≥ св≥й. ѕеред вишкою в транше¤х уже сид≥ли солдати мотостр≥лецького полку, оч≥куючи танк≥ст≥в. «в≥дти було видно, ¤к противник готуЇтьс¤ в≥дбити атаку наступаючих частин. ” статутах написано: щоб дос¤гти усп≥ху, наступаюч≥ повинн≥ мати трикратну перевагу над ним. —аме таку к≥льк≥сть техн≥ки, зброњ ≥ особового складу було зосереджено на невеличк≥й д≥л¤нц≥ фронту перед вишкою. √енерали ≥ оф≥цери погл¤дали на годинники. ѓм було ц≥каво, чи своЇчасно танк≥сти пройдуть рубеж≥ розгортанн¤ в ротн≥, взводн≥ колони, чи своЇчасно вийдуть на руб≥ж атаки. ѕочувс¤ гул танкових двигун≥в, ≥ вс≥ т≥, що сто¤ли на вишц≥, почали дивитись у той б≥к. Ќайб≥льше хвилювавс¤ генерал ‘айдун. ÷е ж його полк. ¬≥д того, чи своЇчасно вийдуть ус≥ танков≥ роти на руб≥ж атаки, залежали усп≥х наступаючих, оц≥нка див≥з≥њ.

ѕадалка бачив, що трет≥й танковий батальйон трохи затримавс¤ ≥ в≥дстав в≥д першого ≥ другого. ќчевидно, його командир зрозум≥в це ≥ дав команду зб≥льшити швидк≥сть. ≤ точно Ц секунда в секунду Ц вс¤ танкова армада вийшла на руб≥ж атаки. —онце вже висунулось ≥з-за обр≥ю. яскраво-червоне, воно розкидало промен≥ в ус≥ боки. “емнота розпливлас¤ Ц≥ перед вишкою все було ч≥тко видно. Ќа УворожомуФ боц≥ зТ¤вились спалахи, а за ними Ц марево диму ≥ вогню. ѕрацювала артилер≥¤.

“анки обминули траншею з солдатами ≥, стр≥л¤ючи, подались уперед. «а ними п≥шли мотостр≥лки. « того боку почулис¤ гарматн≥ постр≥ли, тр≥скотн¤ кулемет≥в ≥ автомат≥в. Ѕ≥й, хоч ≥ навчальний, але розгор≥вс¤ на повну силу. ƒе¤к≥ танки завмерли на пол≥ бою. ÷е посередники зупинили њх, ¤к Уп≥дбитихФ. « часом батальйони танкового полку пройшли оборону УпротивникаФ, ≥ вс≥ зрозум≥ли, що навчанн¤ Ц усп≥шне. ћаршал, голова московськоњ ком≥с≥њ, наказав викликати на вишку командир≥в полк≥в, ¤к≥ брали участь у навчанн≥.  оли вс≥ з≥бралис¤, маршал под¤кував њм за навчанн¤ ≥ наказав повертатис¤ на м≥сц¤ пост≥йноњ дислокац≥њ, дотримуючись м≥р безпеки. Ќаостанку наголосив:

Ц Ќавчанн¤ зак≥нчатьс¤ тод≥, коли останн¤ машина буде сто¤ти на своЇму м≥сц≥, а солдати Ц в казарм≥.

«вернувшись до командира танкового полку, в≥н сказав:

Ц “и Ц молодець! ¬исловлюю под¤ку всьому особовому складу полку, буду представл¤ти тебе на посаду начальника штабу див≥з≥њ. √енерал ‘айдун, гадаю, не буде заперечувати.

ѕ≥сл¤ розбору, що його проводив маршал, генерал-лейтенант викликав ѕадалку на бес≥ду.

Ц я допов≥в маршалу про вас, Ц почав в≥н, Ц про здобутки полку ≥ подав рапорт на нагородженн¤ вас орденом, а також, Ц в≥н перейшов на ти, Ц тебе, ¤к перспективного оф≥цера, призначити начальником автомоб≥льноњ служби арм≥њ. ћаршал погодивс¤. ѕолк експериментальний, боЇздатний. “и виправдав ус≥ моњ над≥њ. Ѕагато ти попрацював, щоб зробити його одним з кращих полк≥в такого типу в наш≥й арм≥њ. ƒ¤кую тоб≥ за це.

√енерал-лейтенант м≥цно потиснув руку ¬олодимиру ћихайловичу.

  оли полк повернувс¤ на м≥сце пост≥йноњ дислокац≥њ, ѕадалка власноручно написав наказ на заохоченн¤ солдат≥в, прапорщик≥в ≥ оф≥цер≥в. Ѕули також написан≥ ним атестац≥њ, в ¤ких багатьох оф≥цер≥в в≥н висунув на вищ≥ посади. „ерез к≥лька м≥с¤ц≥в перейшов служити в штаб арм≥њ майор «адн≥провський. «ванн¤ п≥дполковника отримали Ћазаренко ≥ Ўтогр≥н, майора Ц  узнецов.

Ќезабаром прийшов наказ ≥ на ѕадалку, в ¤кому пов≥домл¤лось про присвоЇнн¤ йому званн¤ полковника ≥ що його призначено начальником автомоб≥льноњ служби арм≥њ.

’≤

ѕадалка був уродженим командиром, ≥ йому не хот≥лось ≥ти на згадану вище посаду. ≤н≥ц≥атива била з нього ключем. ¬ командирськ≥й прац≥ видно реально своњ здобутки ≥ промахи. ¬ начальника служби все залежить в≥д ≥нших: в≥н Ц виконавець чужих р≥шень. ¬≥дпов≥дальн≥сть Ц велика, а вплив на обставини не завжди залежать в≥д нього. Ќе хот≥лось йому йти на цю посаду. ўе коли був командиром полку, то задумав упровадити нов≥тн≥ методи навчанн¤, п≥двищити бойову готовн≥сть... ƒовелось написати ш≥сть рапорт≥в, щоб залишили на посад≥ командира полку. «вертавс¤ до командувача округом, просив, нав≥ть вимагав, щоб не призначали на ≥ншу посаду. јле прињхав начальник управл≥нн¤ кадр≥в округу з ком≥с≥Їю ≥ наказав передати полк п≥дполковников≥ ¬алицькому. Ѕув вишикуваний полк, ≥ начальник автомоб≥льноњ служби округу генерал ѕопов вручив йому орден „ервоноњ «≥рки за дос¤гненн¤ в бойов≥й ≥ пол≥тичн≥й п≥дготовц≥.

Ќа прощальн≥й вечер≥ в ресторан≥, де були присутн≥ полков≥ оф≥цери з дружинами, ¬олодимир ћихайлович ще раз под¤кував њм за службу.

Ќевдовз≥ ѕадалка вив≥в автомоб≥льну службу арм≥њ в передову: кардинально зм≥нив њњ систему Ц забезпечив новою техн≥кою, усунув надзвичайн≥ под≥њ.  олеги казали йому: Уўастить тоб≥...Ф јле в≥н знав: суть не в щаст≥, а в наполеглив≥й прац≥ й ум≥нн≥. ѕро нього добре в≥дгукувалис¤ не т≥льки у Ћьвов≥, але й у ћоскв≥.

Ќе минуло багато часу. 20 с≥чн¤ 1982 року в округ над≥йшов наказ, в ¤кому йшлос¤ про призначенн¤ полковника ѕадалки начальником автомоб≥льноњ служби ѕрикарпатського в≥йськового округу. «нову перењзд.

“од≥ командувачем в≥йськами ѕрикарпатського в≥йськового округу був генерал арм≥њ ЅЇл≥ков, начальником штабу Ц генерал-лейтенант √усЇв. ќкруг вважавс¤ одним з кращих Ц експериментальним.

√енерал ЅЇл≥ков Ц високий на зр≥ст, огр¤дний, з круглим обличч¤м, мав бл≥д≥ незугарн≥ оч≥. …ого бо¤лис¤ не т≥льки оф≥цери управл≥нн¤ округу, але й начальники управл≥нь Ц генерали, ≥ нав≥ть заступники командувача.  оли в≥н ≥шов по коридору, оф≥цери розб≥гались у р≥зн≥ боки, щоб не потрапити йому на оч≥. ¬≥н м≥г ув≥йти до будь-¤кого каб≥нету, п≥дступити до оф≥цера ≥ поц≥кавитис¤ планом його сьогодн≥шньоњ роботи, перев≥рити, чи цей план затверджений, чи написане в ньому сп≥впадаЇ з тим, що в дану хвилину робить цей оф≥цер. Ѕув вимогливий до п≥длеглих. ѕрацював багато сам ≥ вимагав роботи в≥д ≥нших. ≤нколи засиджувавс¤ до другоњ години ноч≥. Ќачальники управл≥нь теж затримувались: чекали, коли командувач поњде додому. ќф≥цери штабу не покидали своњх робочих м≥сць, бо гадали: ану ж њх покличе ЅЇл≥ков ≥ попросить дати йому ¤кусь дов≥дку.

Ѕув такий випадок: по плацу, що перед в≥кнами командувача, назустр≥ч один одному йшли двоЇ оф≥цер≥в Ц полковник ≥ лейтенант. –озминулис¤. Ћейтенант не в≥ддав чест≥ полковников≥. √енерал арм≥њ ЅЇл≥ков, ¤кий саме сто¤в б≥л¤ в≥кна ≥ все це бачив, подзвонив на  ѕѕ, наказав привести цих оф≥цер≥в до його каб≥нету. “≥ виконали наказ.

У“овариш лейтенант, чому ви не в≥ддали честь полковников≥?Ф Ц нахмуривс¤ командувач.

У“ой зн≥¤ков≥в, не знаЇ, що в≥дпов≥стиФ.

Уя вас питаю: чому ви порушили статут?Ф

             “ой мовчить.

Уƒовго ви будете в мовчанку гратис¤?Ф Ц генерал п≥двищуЇ голос.

Ћейтенант збл≥д. ЅЇл≥ков, зрозум≥вши, що б≥льше з нього н≥чого не витисне, кинув:

У¬ам дес¤ть д≥б арешту... Ќа гауптвахт≥. Ќегайно Ц в комендатуру... Ќехай комендант в≥дразу мен≥ допов≥сть... ≤д≥тьФ.

У™стьФ, Ц лейтенант р≥зко обернувс¤. ¬≥н зрад≥в, що так легко в≥дбувс¤.

« полковником ЅЇл≥ков пов≥вс¤ ≥накше.

У„ому ви не зупинили лейтенанта ≥ не змусили його виконати статут? ¬и розум≥Їте, що така байдуж≥сть погано впливаЇ на дисципл≥ну в арм≥њ?Ф

 омандувач натиснув кнопку, ”в≥йшов порученець.

Уѕокличте до мене начальника управл≥нн¤ кадр≥вФ.

√енерал-майор, начальник управл≥нн¤ кадр≥в, прибув за одну хвилину.

У«а те, що полковник не вимогливий до п≥длеглих, знайд≥ть йому м≥сце в «абайкальському окруз≥: тут таких не требаФ.

У™стьФ, Ц генерал-майор пов≥в полковника оформл¤ти справу, а ЅЇл≥ков знову п≥д≥йшов до в≥кна.

—лужити при ЅЇл≥кову було не з медом, а особливо начальников≥ автомоб≥льноњ служби. ѕадалка тижн¤ми не бував дома. Ќав≥ть коли знаходивс¤ у Ћьвов≥, то доводилось ц≥лими ночами сид≥ти в каб≥нет≥, щоб бути готовим у будь-¤ку хвилину допов≥дати про стан справ командувачу.

ЅЇл≥кова багато хто осуджував, особливо т≥, що його п≥дносили, так би мовити, творили з нього УкультФ. ¬они ≥ тепер поганоњ думки про нього , хоч пок≥йника не можна осуджувати. ј зробив в≥н дл¤ округу чимало. «авершив буд≥вництво явор≥вського учбового центру (його почав розбудовувати генерал арм≥њ ¬аренников). ≤ нин≥ тут можуть навчатис¤ миротворц≥ —Ўј ≥ «аходу. ЅЇл≥ков багато зробив дл¤ облаштуванн¤ казарм, парк≥в, а також дл¤ переозброЇнн¤ нов≥тньою техн≥кою частин ≥ зТЇднань округу, що маЇ велике значенн¤ ≥ сьогодн≥. як то кажуть, тримав округ Уу кулац≥Ф. ѕравда, не забував про себе. ƒивно, але ходили слухи, що в≥н був у своЇњ дружини п≥д каблуком. ћовл¤в, за њњ вказ≥вкою посилав до себе додому солдата догл¤дати песика, прибирати в к≥мнатах. якщо той солдат не справл¤вс¤ з обовТ¤зками, то, за вказ≥вкою дружини, його в≥дправл¤ли на гауптвахту. √енеральша хизувалас¤ собою: хот≥ла бути першою серед ж≥ноцтва. “оваришувала т≥льки з дружиною першого секретар¤ Ћьв≥вського обкому парт≥њ.

ЅЇл≥ков мав чимало ворог≥в серед генерал≥тету ≥ оф≥цер≥в округу. Ќа нього посипались р≥зн≥ скарги Ц писали в ÷ , ћ≥н≥стерство оборони. јле все це не мало значенн¤. “а к≥нець настав. ѕрибула ком≥с≥¤ з партконтролю, перев≥рила за¤ви скаржник≥в ≥ ви¤вила: ЅЇл≥ков зловживав своЇю посадою Ц розкрадав майно ≥ грош≥ у великих розм≥рах, а головне Ц все це робилос¤ не без участ≥ генеральш≥.  оли дружина першого секретар¤ обкому парт≥њ придбала соб≥ ¤понський гарн≥тур за сорок тис¤ч рубл≥в, то й генеральш≥ захот≥лос¤ мати такий самий...  ошти, призначен≥ на бойову п≥дготовку, п≥шли на придбанн¤ шикарних мебл≥в. Ѕули й ≥нш≥ зловживанн¤. “≥, що знали про це, збирали факти. ” той час ЅЇл≥кова призначили √оловнокомандувачем √рупи рад¤нських в≥йськ у Ќ≥меччин≥. ƒан≥ про результати роботи ком≥с≥њ було передано в ѕол≥тбюро Ц ≥ ЅЇл≥кова покликали на колег≥ю ћ≥н≥стерства оборони. …ого зловживанн¤ стали ¤вними. ≤ язов, тод≥шн≥й ћ≥н≥стр оборони, за¤вив: У¬и, генерале, Ц злод≥й, вам не √рупою командувати, а в тюрм≥ сид≥тиФ. ЅЇл≥ков прибув до ¬юнсдорфа (там знаходивс¤ штаб √рупи) дуже пригн≥ченим. …ого порученець згадуЇ: У оли ¤ загл¤нув до к≥мнати в≥дпочинку, то побачив таку картину: командувач лежав на диван≥ з розкинутими руками, а на кр≥сл≥ вал¤лис¤ п≥гулки. „и то в≥н отруњвс¤, чи серце зупинилос¤, чи, може, одне й друге сталос¤Ф. “а влада тримала це в тайн≥. „иновник≥в такого р≥вн¤ ховали в ћоскв≥, а Ѕел≥кова, щоб не УпоганитиФ московський цвинтар, перевезли до Ћьвова. ћайже тиждень лежав у морз≥ окружного шпиталю, пот≥м в≥йськов≥ ≥ м≥сцева влада вир≥шили поховати його на Ћичак≥вському цвинтар≥. «годом демократи порушили питанн¤ про його перепохованн¤.  ажуть, перепоховали в  иЇв≥. ¬исновок з цього такий: УЌе роби люд¤м зла Ц ≥ тоб≥ його н≥хто не зробить: кара прийде ¤кщо не на цьому, то на тому св≥т≥Ф. “ак споконв≥ку було.

’≤≤

26 кв≥тн¤ 1986 року о шост≥й ранку ¬олодимир ћихайлович зав≥тав до оперативного чергового на збор≥ командного складу рад¤нськоњ арм≥њ, що його ћ≥н≥стр оборони —–—– проводив на явор≥вському учбовому центр≥, ≥ запитав:

Ц яка ≥нформац≥¤ Ї в тебе сьогодн≥?

Ц ” „орнобил≥ б≥да: вибухнув атомний реактор, Ц схвильовано в≥дпов≥в той.

ѕро себе ѕадалка подумав: У÷е справа х≥м≥к≥в, ≥нших служб. јвтомоб≥льн≥й служб≥ там н≥чого робитиФ. ќтже, й не дуже перейн¤вс¤. јле п≥сл¤ двадц¤ть другоњ години його викликав командувач ≥ сказав:

Ц Ѕери групу оф≥цер≥в (з≥ своњх Ц кого хочеш, а з тилу Ц речовика, УгесеемщикаФ, когось з продовольчоњ служби, з х≥м≥к≥в, ≥нженер≥в), с≥дай з ними на м≥й вертол≥т Ц ≥ вранц≥ в ќвруч≥ зустр≥чай заг≥н з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в ¤дерноњ небезпеки ћ≥н≥стерства оборони.

«а к≥лька годин з≥брав групу ≥ розпор¤дивс¤, щоб до ќвруча прибули три трайлери з Ќовоград-¬олинського дл¤ перевезенн¤ важкоњ техн≥ки, ¤ка прибуде разом з загоном. як ≥ наказав йому командувач, о шост≥й уже був на м≥сц≥. ≤ ось два ваговози приземлилис¤ на ќвруцькому летовищ≥. ѕрињхав представник начальника х≥м≥чних в≥йськ (в≥д генерал-полковника ѕ≥калова). « л≥так≥в з≥йшла група в≥йськових, а також вивантажились чотири броньован≥ машини рад≥ац≥йно-х≥м≥чноњ розв≥дки. ¬≥дразу рушили до „орнобил¤. 27 кв≥тн¤ о 16-≥й годин≥ прибули на атомну станц≥ю. “ам працювала оперативна група ћ≥н≥стерства оборони п≥д кер≥вництвом генерала арм≥њ ¬аренникова. ѕадалка допов≥в йому про прибутт¤. ¬≥дразу одержав завданн¤ Ц орган≥зувати евакуац≥ю населенн¤ з „орнобил¤ й навколишн≥х с≥л, а також налагодити рад≥ац≥йну розв≥дку силами х≥м≥чних в≥йськ ѕрик¬ќ на територ≥њ сектора є 3.

          ¬иконати завданн¤ Ц важка ≥ напружена прац¤. –≥шенн¤ треба приймати в≥дразу, покладаючись на свою ≥нтуњц≥ю ≥ св≥й досв≥д (таких аналог≥в у св≥т≥ ще не було), обстановка невизначена: треба п≥дн¤ти тис¤ч≥ транспортних засоб≥в, прокласти маршрути, встановити пункти посадки, райони висадки, рубеж≥ регулюванн¤, дати сотн≥ розпор¤джень ≥ вимагати њх швидкого виконанн¤. ÷ього ворога Ц рад≥ац≥њ Ц не видно, не в≥дчували його люди, не вс≥ розум≥ли вимоги полковника. Ќ≥коли було писати розпор¤дженн¤ Ц все передавалось усно, по телефону.

Ќа що т≥льки не надививс¤, чого т≥льки не наслухавс¤ ѕадалка: крик немовл¤т, голос≥нн¤ ж≥нок, протести людей проти того, щоб покидати дом≥вки ≥ њхати хтозна-куди, погрозлив≥ вигуки чолов≥к≥в! ћало хто розум≥в ситуац≥ю, ¤ка склалас¤. ј в≥н то добре знав, що собою ¤вл¤Ї д≥¤ рад≥онукл≥д≥в на людський орган≥зм! “ут усе вир≥шував час. ѕотр≥бна розв≥дка небезпечних зон. ѕогр≥шн≥сть прилад≥в велика. —ам потрапл¤в у так≥ м≥сц¤, де одн≥ рад≥ометри показували р≥вн≥ рад≥ац≥њ в к≥лька раз≥в менш≥, н≥ж ≥нш≥.

 ј УверхиФ шукали Устр≥лочникаФ Ц винуватц¤, конкретну особу, хоч ус≥ добре розум≥ли: у всьому винна система брехн≥. Ћише на папер≥ було Увсе дл¤ народуФ, насправд≥ ж Ц ≥накше: парт≥йне кер≥вництво Ц в≥д √енерального секретар¤ парт≥њ до секретар¤ парткому колгоспу Ц пило кров з цього народу. Ѕез≥н≥ц≥ативн≥сть, безладд¤, безв≥дпов≥дальн≥сть стали нормою. ¬ „орнобил≥, на ј≈—, знайшли Устр≥лочникаФ Ц директора станц≥њ.

¬олодимир ћихайлович дов≥давс¤ про висновки, ¤к≥ зробило кер≥вництво оперативноњ групи –ади ћ≥н≥стр≥в —–—–: директор не орган≥зував рад≥ац≥йну розв≥дку, заборонив допов≥дати про реальну рад≥ац≥йну обстановку, в своњх пов≥домленн¤х занизив р≥вн≥ рад≥ац≥њ в дес¤тки раз≥в... √адав: об≥йдетьс¤. Ќе об≥йшлос¤. «акони ф≥зики Ц це не соц≥альн≥ закони: за них не проголосуЇш.

Ѕрехав не т≥льки директор. Ѕрехали вс≥ Ц знизу доверху. ¬ житт≥, де брехн¤ бере гору, ≥стина в≥дступаЇ на задн≥й план, чорне робитьс¤ б≥лим, ≥ тод≥ в силу вступають ≥нш≥ закони. Ќаверх виход¤ть катакл≥зми, трагед≥њ! «нев≥ра волод≥Ї сусп≥льством, а це веде до розпаду с≥мТњ, народу, нац≥њ, держави.

 омандувач ѕрик¬ќ призначив полковника ѕадалку старшим в≥д округу ≥ наказав йому дв≥ч≥ на добу допов≥дати про обстановку на станц≥њ. ≤ це кр≥м тих завдань, ¤к≥ ставив йому кер≥вник оперативноњ групи –ади ћ≥н≥стр≥в —–—–.

ўе 26 кв≥тн¤ рад≥ац≥йна обстановка в ѕрипТ¤т≥ ускладнилась, тому ур¤дова ком≥с≥¤ прийн¤ла р≥шенн¤ евакуювати жител≥в цього м≥ста ≥ в 30-к≥лометров≥й зон≥.

ѕадалка в≥дразу включивс¤ в роботу. « другого по сьоме травн¤ було евакуйовано понад 40 тис¤ч чолов≥к.

Ѕагато невир≥шених питань виникло у звТ¤зку з вивезенн¤м великоњ рогатоњ худоби та ≥нших с≥льськогосподарських тварин. Ќе вистачало обладнаних Ухудобовоз≥вФ, корм≥в, загон≥в (дл¤ њх розм≥щенн¤), житла дл¤ обслуговуючого персоналу. Ѕуло вивезено до 60 тис¤ч гол≥в худоби, дл¤ чого зад≥¤но 1486 вантаж≥вок.

—ьомого травн¤ ѕадалку розшукав оперативний черговий округу. ¬≥н пов≥домив: У¬ам присвоЇно званн¤ генерал-майора...  омандувач наказав негайно прибути до ЋьвоваФ.

ѕ≥сл¤ урочистостей з нагоди присвоЇнн¤ званн¤ генерал-майора Ц дес¤того травн¤ Ц ¬олодимир ћихайлович в≥дправивс¤ в п≥дпор¤дкуванн¤ ур¤довоњ ком≥с≥њ з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в чорнобильськоњ катастрофи. ўе за дн¤ прибув до Ќовоград-¬олинського, а зв≥дти з групою оф≥цер≥в поњхав на станц≥ю. —меркало, ≥ швидко наступила н≥ч.  рислат≥ дерева нав≥ювали неприЇмн≥ в≥дчутт¤. Ѕуло темно. ¬од≥њ ≥ старш≥ машин напружено вдивл¤лис¤ в дорогу, але не знаходили тих ор≥Їнтир≥в, ¤к≥ ѕадалц≥ запамТ¤тались з час≥в першого свого прињзду. У«аблукались, Ц подумав в≥н, Ц так≥ схож≥ м≥ж собою ц≥ стежки-дорогиФ.

Ц «упинись, Ц гл¤нув на вод≥¤, Ц до ранку др≥матимемо в машинах.

—тали й ≥нш≥ автомоб≥л≥. ¬ир≥шили ночувати.  оли розвидн≥лось, ¬олодимир ћихайлович побачив градирн≥ ј≈—. ¬ињхали з л≥су. «упинив њх м≥л≥цейський патруль. ћ≥л≥ц≥онери дуже здивувались, що з зони, де висок≥ р≥вн≥ рад≥ац≥њ, вийшла колона легкових машин. ѕадалка представивс¤ Ц ≥ його пропустили на станц≥ю.

 ер≥вником в≥йськових в≥д ћ≥н≥стерства оборони тут був генерал-лейтенант –афкат –≥затд≥нов. Ќевисокий на зр≥ст, худорл¤вий ≥ дуже рухливий, колишн≥й начальник ≥ товариш ѕадалки. ¬≥н зрад≥в, що одним з його пом≥чник≥в стане ¬олодимир ћихайлович. як ≥ годитьс¤, обмили генеральське званн¤. “ут же, за столом, –≥затд≥нов ув≥в його в суть справи. –озпов≥в, що 4 Ц 6 травн¤ викиди з реактора йшли ≥нтенсивн≥ше, але вчора ≥ сьогодн≥ зменшилис¤. ѕадалка поц≥кавивс¤ причинами авар≥њ, ≥ –≥затд≥нов, ¤кий мав доступ до таЇмноњ ≥нформац≥њ, пов≥домив таке:

Ц 25 кв≥тн¤ велас¤ п≥дготовка до зупинки 4-го енергоблоку на планово-запоб≥жний ремонт, ≥ саме тепер вир≥шили провести випробовуванн¤ реактора з в≥дключеними системами захисту. ѕрограму випробовуванн¤ затвердив головний ≥нженер „ј≈—: м≥ри безпеки розроблен≥ формально; було допущено порушенн¤ регламенту, ≥ головне: на станц≥њ склалас¤ атмосфера вседозволеност≥, благодушност≥.  ер≥вництво д≥¤ло неквал≥ф≥ковано, були серйозн≥ конструктивн≥ недол≥ки в реактор≥ –Ѕћ -1000. як ≥ завжди в –ад¤нському —оюз≥, людське житт¤ ц≥нувалос¤ т≥льки на словах, насправд≥ ж кер≥вн≥ парт≥йн≥ муж≥ ≥ ур¤дов≥ боси в≥дправл¤ли в пекло сотн≥ тис¤ч людей заради, ¤к вони казали, щасливого майбутнього д≥тей, онук≥в. –еволюц≥йне начало завжди випереджало еволюц≥йну д≥ю. ¬≥ра в кер≥вництво переважала над анал≥зом ≥ розумом. ¬се хот≥ли голими руками робити там, де свинцев≥ рукавиц≥ потр≥бн≥. ѕарт≥йн≥ чиновники не розум≥ли, що закони ф≥зики Ц обТЇктивн≥ ≥ влада на них не впливаЇ. Ц –≥затд≥нов з≥тхнув. Ц якби не люди, ¤к≥ локал≥зували пожар, Ц то що було б? ќдн≥ з них уже загинули, ≥нших в≥дправили до ћоскви на л≥куванн¤. я запамТ¤тав њх пр≥звища. ÷е пожежники Ц ¬ащук, ≤гнатенко,  ≥бенок, ѕравик, “итенок, ћ≥шура, Ќичипоренко, Ћегун, “ел¤тников, ’мель, а також персонал 4-го енергоблоку Ц ¬ершин≥н, Ћелеченко, ѕерчук, ѕеревозченко, —итников, Ѕражник, ƒавлетбаЇв, ¤к≥ зрозум≥ли свою в≥дпов≥дальн≥сть ≥ кинулись р¤тувати становище. ¬с≥ ц≥ люди отримали велик≥ дози рад≥ац≥њ ≥ оп≥ки.

 оли генерал-лейтенант називав пр≥звища, то обличч¤ його спохмурн≥ло ≥ вологою вкрилис¤ оч≥. ¬≥н продовжував:

Ц я був на 4-му енергоблоц≥ Ц бачив частково знищену покр≥влю машинного залу ≥ реакторного прим≥щенн¤, багато викинутих на територ≥ю станц≥њ шматк≥в урану, граф≥ту, рад≥оактивних уламк≥в конструкц≥й. ”чора на нарад≥ вчен≥ допов≥ли, що 50 тонн ¤дерного палива випарувалось в атмосферу в вигл¤д≥ двоокису урану, високоактивних рад≥онукл≥д≥в Ц йоду-131, плутон≥ю-239, стронц≥ю-90. Ѕлизько 90 тонн викинуто на територ≥ю станц≥њ. ¬ шахт≥ реактора залишилось ще 50 тонн ¤дерного палива ≥ 800 тонн граф≥ту.

ўе довго розмовл¤ли два генерали про насл≥дки ц≥Їњ катастрофи, про причини њњ виникненн¤. ¬они розум≥ли: колись настануть зм≥ни. јле чи будуть вони кращими?

 оли почало розвидн¤тис¤, поњхали, щоб вибрати м≥сце дл¤ ремонтно-в≥дбудовноњ бази, на околиц≥ села Ѕаране.

“ого ж дн¤ ѕадалка одержав завданн¤ в≥дрекогносцирувати м≥сцев≥сть дл¤ розм≥щенн¤ оперативноњ групи ѕрик¬ќ. ј коли вона розм≥стилас¤ ≥ зам≥р¤ли р≥вн≥ рад≥ац≥њ, то ви¤вилось, що вони перевищують допустим≥. ƒовелось зм≥нити м≥сце. ¬ибрали нове Ц в сел≥ ¬≥льча, ≥ штаб оперативноњ групи сектора є 3 поселивс¤ в м≥сцев≥й школ≥.

¬продовж травн¤ до половини червн¤ чим т≥льки не займавс¤ генерал: забезпечував автомоб≥льним транспортом евакуац≥ю населенн¤, орган≥зовував п≥двезенн¤ води, продукт≥в харчуванн¤, предмет≥в першоњ необх≥дност≥ дл¤ евакуйованих, перевозив до 4-го енергоблоку надважк≥ ≥ негабаритн≥ вантаж≥ трайлерами, орган≥зовував роботи з дезактивац≥њ техн≥ки, забезпечував запасними частинами техн≥ку. —пав усього 4Ц5 годин на добу, ≥нколи просто Ц в машин≥. Ќе думав ѕадалка про власну безпеку, Ц та хто тод≥ про нењ думав? ” вс≥х одно було на душ≥: ¤кнайшвидше л≥кв≥дувати небезпеку. ѓздили без в≥др¤джень, без ≥ндив≥дуальних дозиметр≥в. ќбл≥ку одержаних доз опром≥ненн¤ ≥ њх впливу на орган≥зм не велос¤. —початку њздили, куди хот≥ли: розвозили рад≥оактивну пилюку по вс≥х област¤х ”крањни. ѕрилади рад≥оактивного контролю були низькоњ чутливост≥.

Ќа одн≥й з≥ станц≥й знезараженн¤ автомоб≥льноњ техн≥ки назбиралось зо два дес¤тки машин.

Ц ” чому справа? Ц запитав ѕадалка вод≥њв.

Ц “оваришу генерал, не в≥дмиваЇтьс¤ чортова рад≥ац≥¤, вже к≥лька раз≥в мили, не можна н≥¤к в≥дмити. —туп≥нь зараженн¤ Ц один ≥ той же. ’≥м≥ки в≥дправл¤ють нас назад, змушують знову мити. ќт ≥ мучимось, Ц в≥дпов≥ли вод≥њ.

¬олодимир ћихайлович з≥брав усю л≥тературу з дезактивац≥њ техн≥ки, сам пров≥в спостереженн¤ ≥ ви¤вив, що найб≥льша к≥льк≥сть рад≥оактивних речовин збираЇтьс¤ на колесах, мостах ≥ днищах автомоб≥л≥в. «астосовував р≥зн≥ дезактивуюч≥ розчини ≥ прийшов до висновку, що дуже забруднен≥ частини автомоб≥л¤ добре в≥дмиваютьс¤ кислотним розчином з вод¤ною парою. ƒезактивац≥¤ автомоб≥льноњ техн≥ки стала його головним болем. Ќе раз проводив зан¤тт¤ з оф≥церами ≥ вод≥¤ми Ц вчив, ¤к правильно ≥ ефективно њњ зд≥йснювати. ÷¤ робота Ц трудом≥стка. —початку очищали в≥д бруду колеса ≥ знезаражували замаслен≥ частини, пот≥м обробл¤ли х≥м≥чно активними р≥динами всю машину. якщо не дос¤гали допустимого ступен¤ зараженост≥, то частково розбирали техн≥ку: ≥нколи зам≥нювали заражен≥ детал≥ новими. якщо автомоб≥ль не повн≥стю був знезаражений, то його в≥дправл¤ли до УмогильникаФ своњм ходом. ƒес¤тки таких Умогильник≥вФ техн≥ки виросло в 30-к≥лометров≥й зон≥. Ќа дезактивац≥ю машин витрачали в≥д 4-х годин до 2-х д≥б, але не завжди дос¤гали результату. ѕункти спец≥альноњ обробки техн≥ки генерал улаштовував в 3-х зонах: в зон≥ є 1 розбирали машини ≥ дезактивували, в зон≥ є 2 збирали ≥ остаточно дезактивували, в зон≥ є 3 проводили дозиметричний контроль. ¬ ц≥й зон≥ сто¤ли принципов≥ спец≥ал≥сти, вони не пропускали на Учисту половинуФ жодноњ машини, ¤ка мала понад допустимий ступ≥нь зараженост≥. ѓхн≥ вимоги викликали обуренн¤ вод≥њв. Ѕували так≥ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ, що доводилось втручатись генералу.

ѕадалка не раз бував б≥л¤ реактора Ц тод≥, коли в≥н активно дихав, викидаючи в пов≥тр¤ смертельн≥ дози рад≥ац≥њ, а також п≥д час спорудженн¤ УсаркофагаФ ≥ п≥сл¤ того ¤к його збудували. Ќайнов≥ш≥ технолог≥њ вклали вчен≥ в буд≥вництво укритт¤, щоб захистити в≥д цього зм≥¤-горинича житт¤ людей планети. Ћюдина загл¤нула глибоко в тањну природи, змусила на себе працювати ¤дро атома Ц давати тепло, св≥тло, рухати механ≥зми, ≥ це п≥дн¤ло цив≥л≥зац≥ю на вищий щабель. ƒивувавс¤, коли солдати вилазили на дах ≥ миттю на землю скидали рад≥оактивн≥ уламки, бачив, ¤к з вертольот≥в жбурл¤ли свинець, м≥шки з п≥ском, щоб заглушити д≥ю реактора, не дати створитись критичн≥й мас≥, виникненню самов≥льноњ ланцюговоњ реакц≥њ. јв≥атори розпов≥ли йому, що дл¤ ц≥Їњ мети було зад≥¤но 60 вертольот≥в, 1500 чолов≥к особового складу, 200 одиниць техн≥ки.

—в≥тило сонце, в ¤скравих його промен¤х з 200-метровоњ висоти вертол≥т скидав м≥шки з п≥ском у жерло реактора. ≤нколи з нев≥домих причин в≥н не потрапл¤в на певне м≥сце, а падав на дах енергоблоку. ¬ертольоти мчали один за одним Ц заглушували випром≥нюванн¤.

У„и це допоможе? Ц зТ¤вл¤лас¤ думка. Ц —к≥льки ж то затрат несе держава!Ф

Ѕуло скинуто понад 5 тис¤ч р≥зних сипких матер≥ал≥в, ¤к≥ створювали захисну УподушкуФ, знижували рад≥ац≥йний фон над реактором, зменшували викиди рад≥оактивних речовин в атмосферу ≥ таким чином л≥кв≥дували загрозу катастроф≥чного розвитку авар≥њ, стаб≥л≥зували обстановку в 30-к≥лометров≥й зон≥.

У—аркофагФ зак≥нчили будувати в листопад≥ 1986 року. ƒл¤ буд≥вництва ц≥Їњ споруди за короткий терм≥н було змонтовано три бетонн≥ заводи ≥ дес¤ть тис¤ч тонн металевих конструкц≥й. ¬же п≥зн≥ше, дивл¤чись на цю громаду-ун≥кум (такоњ споруди на планет≥ ще не будували), ѕадалка думав: УЋюдському розуму все п≥двладно Ц утихомирити атом, п≥дн¤тис¤ в космос, опуститись на найглибше дно океану. ќдного не можуть дос¤гти Ц жити в мир≥ ≥ злагод≥. ”р¤ди держав розпод≥л¤ють землю, сфери впливу, ринки збуту.  оли ж почнетьс¤ новий виток цив≥л≥зац≥њ Ц узгодженн¤ людських ≥нтерес≥в, визначенн¤ основного пр≥оритету житт¤ Ц миру? ¬се живе маЇ право жити спок≥йно ≥ рад≥сно. „и ж по¤вл¤тьс¤ нов≥ соц≥альн≥ закони, ¤к≥ захист¤ть людей, тварин, рослин? „и ¤дерна енерг≥¤ зам≥нить сон¤чну? яким шл¤хом п≥де цив≥л≥зац≥¤? „орнобиль показав: люди повинн≥ серйозн≥ше ставитись до питань над≥йност≥ й безпеки техн≥ки. Ќе треба рубати сук, на ¤кому вони сид¤ть. ѕрийн¤т≥ закони повинн≥ дисципл≥нувати сусп≥льство, створити умови дл¤ розвитку духовност≥.  оли пор¤док ≥ орган≥зован≥сть вийдуть на перше м≥сце, тод≥ добра буде б≥льше, н≥ж злаФ.

ѕадалка Ц людина, ¤ка б≥льше думаЇ, анал≥зуЇ. ј коли говорить, то слова Ц вагом≥, переконлив≥. …ого слово Ц закон ≥ перш за все Ц дл¤ нього самого. –озмовл¤Ї Ц рос≥йською, але з украњнським акцентом. “е, що зал¤гло в серц≥, не вив≥тритьс¤ н≥коли. ƒе б украњнська душа не була Ц в јмериц≥, –ос≥њ, јз≥њ чи в јфриц≥, Ц далеке минуле предк≥в все одно про¤витьс¤: щир≥сть, масштабн≥сть мисленн¤ ≥ здоровТ¤. ¬с≥ от≥ давн≥ богатир≥ Ц ≤лл¤ ћуромець, ƒобрин¤ Ќ≥к≥тич, јльоша ѕопович Ц з –уси-”крањни. —тражденна ц¤ крањна. Ќа планет≥ нема такоњ держави, ¤ка б зазнала ст≥льки лиха. ѕамТ¤тна њњ ≥стор≥¤. ¬≥дв≥чно цю землю пересл≥дуЇ зло: на нењ нападали печен≥ги, половц≥, татари, пол¤ки, турки, рос≥¤ни, угорц≥, литовц≥, н≥мц≥... “епер додались ще й економ≥чн≥ проблеми Ц в≥д нерозумноњ д≥¤льност≥, злоњ вол≥ людей.

Ѕ≥да ц¤ Ц ≥нтернац≥ональна, ¤к ≥ мова науки. ѕадалка десь вичитав, що наднац≥ональний характер науки викликаний тим, що створювали науку кращ≥ уми вс≥х час≥в ≥ народ≥в. ”чен≥ сп≥льними зусилл¤ми створили базу дл¤ техн≥чних революц≥й, ¤к≥ рухають уперед цив≥л≥зац≥ю. Ќов≥тн¤ ж цив≥л≥зац≥¤ формувалас¤ в 19-му ≥ 20-му стол≥тт¤х; њњ ≥дењ людство почне впроваджувати з 21-го ≥ наступних стол≥ть. ћета його Ц п≥двищенн¤ свого добробуту, створенн¤ умов дл¤ в≥льного розвитку...

Ќема такого м≥сц¤ в зон≥, де б не побував генерал. ¬≥н щодн¤ в≥дв≥дував п≥дрозд≥ли сектора є 3, њздив в≥дпочивати в ќвруч Ц часом увечер≥, а б≥льше вноч≥ чи п≥д ранок. «асинав в≥дразу. ¬ снах повторювалос¤ те, що бачив, з ким недавно сп≥лкувавс¤, що пережив. „омусь приснилис¤ м≥л≥ц≥онери, ¤к≥ ходили вулиц¤ми ѕрипТ¤т≥, заспокоювали людей, казали њм брати з собою необх≥дн≥ реч≥ ≥ харч≥в на три доби. ѓх запитували: куди њдуть, на ¤кий час? “≥льки плечима знизували. ѕробуджувавс¤ весь сп≥тн≥лий, ≥ в≥дразу приходило на думку: Уј п≥д час в≥йни ¤к було?.. ѕокидали все своЇ майно ≥ т≥кали: р¤тувались в≥д н≥мц≥в. Ќе хот≥ли жити з поневолювачами. ј тепер л≥таки з хрестами на крилах не ревуть, бомби не рвутьс¤, кул≥ не свист¤ть. —пок≥йно ≥ тихоФ.

ѕамТ¤таЇ, ¤к одного п≥знього вечора њхав поблизу 4-го енергоблоку. ¬сюди було темно, небо Ц чорне, а пов≥тр¤ над корпусом рожево-червоним струменем п≥дн≥малос¤ вгору, ≥ в≥тер розносив цю пекельну отруту на п≥вн≥ч ≥ на зах≥д. —тало моторошно, тривожно, н≥би важкий кам≥нь завис над головою. ѓхав повз мертв≥ села Ц всюди лише бурТ¤ни ≥ гн≥тюча тиша. ѕол¤ зелен≥ють, бу¤ють, чекають господар¤, а навкруги Ц безлюдд¤. ƒвер≥ в осел¤х зачинен≥, в кор≥вниках ≥ свинарниках в≥тер гул¤Ї. ќсь вони Ц плоди атомного в≥ку, сьогодн≥шньоњ цив≥л≥зац≥њ. ћоже, й там, на ћарс≥ чи на ¬енер≥, колись зникло житт¤... “аких картин, ¤к у „орнобил≥, нав≥ть письменники-фантасти не могли придумати. ÷≥ картини ще довго ввижалис¤ ѕадалц≥...

ўовечора допов≥дав командувачу про те, що зроблено ≥ ск≥льки, ¤к≥ виникли проблеми. ≤ той усе вир≥шував негайно.

ѕадалка щодн¤ бував б≥л¤ реактора, контролював роботу, бер≥г людей ≥ вимагав цього в≥д п≥длеглих.  омандири частин, кер≥вництво оперативноњ групи сектора є 3 безпосередньо звертались до нього. «нали: в ќвруч≥ ним створено ф≥л≥али окружних склад≥в, ≥ видачу майна з них за за¤вками вир≥шував в≥н.

—початку гадали: л≥кв≥дац≥¤ насл≥дк≥в катастрофи зак≥нчитьс¤ за р≥к, тому й запаси в≥дпов≥дн≥ робили. ∆итт¤ внесло своњ корективи: ц≥ запаси довелос¤ поповнювати не одного року. «абезпечував в≥н ними не т≥льки частини ѕрикарпатського в≥йськового округу, а й Ѕ≥лоруського та ѕрибалт≥йського.

¬ ќвруч≥, в казармах мотостр≥лецькового полку, розм≥стили науково-досл≥дний ≥нститут п≥д кер≥вництвом генерала арм≥њ ¬аренникова. Ќауковою частиною цього ≥нституту керував генерал-лейтенант ƒутов. ¬аренников доручив ѕадалц≥ забезпечити науковий заклад ус≥ма видами майна. Ќелегко йому доводилось працювати в так≥й обстановц≥. ¬чен≥ стежили за повед≥нкою рад≥онукл≥д≥в залежно в≥д њх в≥ддаленн¤ од реактора, а також за њх впливом на грунт, воду, продукти харчуванн¤. ¬они щодн¤ брали проби з р≥зних м≥сць зони ≥ областей ”крањни, де випали рад≥оактивн≥ опади. ƒл¤ цього потр≥бний справний автотранспорт. —початку було важко.  оли розгорнули ремонтну базу, працювати йому стало легше. Ќайб≥льше страждала бронетанкова техн≥ка, ¤ка перевозила по бездор≥жжю людей у м≥сцевост¤х з високими р≥вн¤ми рад≥ац≥њ.

¬ екстремальних умовах люди ведуть себе по-р≥зному. ќдн≥ т≥кають в≥д небезпеки, ≥нш≥ вступають з нею в б≥й, не роздумуючи. ¬се залежить в≥д духовноњ сили, закладеноњ в людин≥. ѕравда, ѕадалка зустр≥чав ≥ таких, ¤к≥ думали лише про себе. јле 99,9 в≥дсотка Ц це люди сумл≥нн≥, обовТ¤зков≥, мужн≥. ¬они см≥ливо йшли назустр≥ч небезпец≥ Ц виконували св≥й обовТ¤зок з честю. Ќ≥хто з них не здригнувс¤, не в≥дступив. ÷е був подвиг народу. ¬ св≥тов≥й ≥стор≥њ н≥хто такого не робив. ” л≥тератур≥ планети «емл¤ про таке ще не написано.

¬ „орнобил≥ про¤вились парадокси 20-го стол≥тт¤. ¬≥дкрито ≥ п≥дкорено атомну енерг≥ю, але коли вона вийшла з-п≥д контролю, то приборкували њњ лопатою, м≥шками з п≥ском, УсаркофагомФ. ј ще в пер≥од в≥йн ≥ революц≥й м≥шками з п≥ском захищалис¤ в≥д стр≥л, куль, осколк≥в... “епер же в≥д рад≥ац≥њ. як далеко ми зайшли в наукових в≥дкритт¤х ≥ ¤к мало гарант≥й, що ц≥ в≥дкритт¤ не обернутьс¤ проти нас. ’од¤ть президенти крањн з вал≥зками. ¬ кожн≥й Ї кнопка.  оли натиснути на нењ Ц половину населенн¤ земноњ кул≥ буде знищено! Ћ≥пше б кожен з них носив вал≥зку з кнопкою, в≥д натисканн¤ на ¤ку рад≥оактивн≥ промен≥ повернулис¤ до реактора... Ќе придумали ще такого. «а м≥льйони рок≥в свого ≥снуванн¤ люди набралис¤ досв≥ду, ¤к боротис¤ з вогнем, повен¤ми, землетрусами, виверженн¤м вулкан≥в. Ћише „орнобиль став (уперше) прикладом, ¤к боротис¤ з рад≥ац≥Їю в планетарному масштаб≥. ¬ обласних ≥ республ≥канських адм≥н≥страц≥¤х Ї плани, граф≥ки, документи на випадок надзвичайних ситуац≥й. ј спрацьовують ¤к?.. „орнобиль показав...

ѕадалка дививс¤ на цих людей, таких звичайних ≥ буденних, але тут, у зон≥ л≥кв≥дац≥њ, вони були особлив≥ Ц з почутт¤ми, ¤к≥ виникають т≥льки тод≥, коли знаЇш, що в≥д твоњх д≥й залежить дол¤ сотень тис¤ч.

ƒва оф≥цери, ¤ких уже нема, не виход¤ть з памТ¤т≥ генерала. ÷е —таф≥Їнко ≥  атанов. ¬они прибули першими на л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в катастрофи, заходили в т≥ чи ≥нш≥ м≥сцевост≥, не знаючи, що там висок≥ р≥вн≥ рад≥ац≥њ, шукали чистих д≥л¤нок, знаходили њх, зустр≥чали частини з округ≥в, вели колони в т≥ незаражен≥ райони. як день, так ≥ н≥ч були на бойовому посту.  ерували автомоб≥льною ≥нспекц≥Їю, регулювальниками, тримали руку на пульс≥ дор≥г, завжди були там, де важко, л≥кв≥довували УпробкиФ. ќй, ц≥ УпробкиФ на дорогах! —таф≥Їнко ≥  атанов наводили пор¤док швидко, ≥ машини з вантажами пр¤мували до своњх пункт≥в призначенн¤. «авд¤ки робот≥ цих оф≥цер≥в на транспорт≥ ≥ на дорогах зони надзвичайних под≥й не було. Ќе загинула жодна людина. ¬с≥ працювали, не шкодуючи свого житт¤, не думали, ¤к≥ дози рад≥ац≥њ вони одержали. ÷е вже пот≥м завели карточки доз опром≥ненн¤ ≥ почали њх записувати в них. ј тод≥? “од≥ н≥хто на це уваги не звертав. “≥ перш≥, що йшли у нев≥дом≥сть, були справжн≥ми геро¤ми-чорнобильц¤ми.

¬елику орган≥заторську роботу з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в катастрофи провадив тод≥шн≥й перший заступник начальника √енерального штабу «бройних —ил —оюзу генерал арм≥њ ¬аренников. якщо ¤к≥сь питанн¤ не вир≥шувались, ѕадалка звертавс¤ до нього, ≥ все ставало на своњ м≥сц¤. ≤ таке бувало досить часто. ¬олодимир ћихайлович з глибокою повагою ставивс¤ до цього в≥йськового кер≥вника, ¤кого знав ще з того часу, коли в≥н командував в≥йськами ѕрикарпатського в≥йськового округу. ÷е людина високоњ ерудиц≥њ, феноменальноњ памТ¤т≥, маЇ велик≥ орган≥заторськ≥ зд≥бност≥. ¬аренников у перш≥ дн≥ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в чорнобильськоњ авар≥њ був основним виконавцем р≥шень, прийн¤тих ур¤довою ком≥с≥Їю. ѕринциповий, в≥дданий справ≥, в≥н керував не т≥льки науковим потенц≥алом, радивс¤ з ученими, ¤к краще вир≥шити ту чи ≥ншу проблему, не лише керував в≥йськами вс≥х округ≥в, але й координував д≥њ ≥нших м≥н≥стерств ≥ в≥домств, вникав у детал≥ побуту солдат≥в ≥ оф≥цер≥в, у њх с≥мейн≥ ≥ особист≥ справи. Ќазивав ѕадалку своњм над≥йним пом≥чником, найдисципл≥нован≥шим виконавцем. ¬аренников був людиною великоњ громад¤нськоњ мужност≥, далекогл¤дний. ¬≥н бажав добра своњй Ѕатьк≥вщин≥ ≥ робив усе дл¤ того, щоб вона була першою ≥ могутньою державою на планет≥. “ака його ≥дейна ор≥Їнтац≥¤.

¬с≥ поставлен≥ перед генералом ѕадалкою завданн¤ були виконан≥: над≥йно функц≥онувала база, склади безпереб≥йно постачали запасн≥ частини, в≥йськова автомоб≥льна ≥нспекц≥¤ п≥дтримувала пор¤док на шл¤хах. —творена ним система працювала без збоњв, ≥ командувач округу в≥дкликав його до Ћьвова: нов≥ завданн¤ сто¤ли перед ним. «а активну д≥¤льн≥сть у л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в чорнобильськоњ катастрофи генерала нагороджено орденом „ервоноњ «≥рки, грошовими прем≥¤ми, а ¬аренников за науково-досл≥дну роботу подарував йому телев≥зор У≈лектронФ. ѕ≥зн≥ше ѕадалку призначено заступником командувача в≥йськами ѕрикарпатського в≥йськового округу з озброЇнн¤. Ѕлискуче справивс¤ в≥н ≥ на ц≥й посад≥.

Ќаступили зм≥ни в державному устроњ ”крањни. ¬она стала незалежною, суверенною. ¬иконуючи волю народу, ур¤д формував нов≥ «бройн≥ —или. ¬ажкий це був пер≥од Ц хитанн¤ ≥ розбр≥д. Ќе вс≥ генерали й оф≥цери п≥дтримали ур¤д: не зрозум≥ли поступу ≥стор≥њ, бажанн¤ народу Ц вагалис¤ Ц приймати њм чи н≥ прис¤гу на в≥рн≥сть ”крањн≥. √енерал ѕадалка був одним з перших, хто це зробив. ѕочалось реформуванн¤ арм≥њ, зТ¤вились нов≥ турботи. «нову Ц безсонн≥ ноч≥ ≥ напружена прац¤. Ќе обминув його ≥ „орнобиль. Ќе раз њздив туди, допомагав ≥ забезпечував запасними частинами й техн≥кою п≥дрозд≥ли не т≥льки округу, але й цив≥льних в≥домств.  оли п≥драхував, ск≥льки м≥с¤ц≥в пробув у чорнобильськ≥й зон≥, то ви¤вилось Ц аж в≥с≥м. ўоразу, п≥дТњжджаючи до реактора (1987 Ц 1990), думки про майбутнЇ хвилювали його, дививс¤ на УсаркофагФ не ¤к на дос¤гненн¤ буд≥вельноњ науки, а ¤к на страх≥тт¤ ¤дерного в≥ку.

„ому збудували атомну „орнобильську станц≥ю? Ц виникало питанн¤. ѕерш н≥ж робити це, треба було оптимально визначити м≥сце розташуванн¤ ц≥Їњ станц≥њ, встановити метеоролог≥чн≥ умови, к≥льк≥сть населенн¤ ц≥Їњ зони, дов≥датись, ¤к≥ р≥чки, озера, водоймища Ї в н≥й ≥ ¤к вони можуть впливати на њњ експлуатац≥ю. ќдн≥Їю з основних проблем при спорудженн≥ ј≈— мали б бути виб≥р типу реактора, над≥йн≥сть системи захисту, м≥сце захороненн¤ ¤дерних в≥дход≥в.

„орнобиль змусив сусп≥льство по-≥ншому ставитись до ¤дерноњ енерг≥њ. Ќаступила нова епоха Ц п≥сл¤чорнобильська. јтомна ера вимагала в≥д кожноњ людини знань основ ¤дерноњ ф≥зики, х≥м≥њ. јтомний в≥к перер≥с у компТютерний. ¬се так швидко сталос¤, що б≥льш≥сть населенн¤ планети ≥ не вглед≥ла, що живе в новому, компТютерному, третьому тис¤чол≥тт≥. –озвиток ¤дерноњ енерг≥њ мусить бути суворо контрольованим, ≥ це тому, що ми маЇмо справу з незворотними речами. “ут нема др≥бТ¤зк≥в. —ьогодн≥ народне господарство не об≥йдетьс¤ без використанн¤ ¤дерних технолог≥й.

” 1987 роц≥ генерал ѕадалка сформував 12 автомоб≥льних батальйон≥в на збиранн¤ врожаю в  азахстан≥. ¬≥н ешелонами в≥дправл¤в його за призначенн¤м. ”же там одержав наказ, за ¤ким його призначено начальником оперативноњ групи, до складу ¤коњ входило дес¤ть таких батальйон≥в. ”продовж чотирьох м≥с¤ц≥в курсував на вертольот≥. ўодн¤ наб≥гало понад тис¤чу к≥лометр≥в. «о три тис¤ч≥ машин возили хл≥б на елеватори.

ƒо Ћьвова повернувс¤ 6 листопада. “≥льки розформував батальйон, ¤к командувач в≥йськами округу знову наказав, у котрий уже раз, њхати до „орнобил¤ на допомогу зал≥зничникам. ѕерша гвард≥йська зал≥знична бригада будувала г≥лку Ц в≥д основноњ кол≥њ до „орнобил¤. Ќе вкладалис¤ в терм≥ни: бракувало в≥дпов≥дноњ техн≥ки, необх≥дно було п≥дсилити ремонтну базу. «а два тижн≥ проблеми Ц вир≥шено, ≥ ѕадалка повернувс¤ в округ.

ѕ≥д час перебуванн¤ в чорнобильськ≥й зон≥ одержав 16,6 рентгена дози. Ѕагато це чи мало? ’то його знаЇ? —к≥льки в≥дпустила дол¤, ст≥льки й житиме.  оли дов≥давс¤ про смерть —таф≥Їнка ≥  атанова, серце стиснулось, жаль переповнив душу. ’то винен, що ц≥ люди померли в≥д хвороб, ¤к≥ спровокувала рад≥ац≥¤. ћедична ком≥с≥¤ визначила ¬олодимиру ћихайловичу другу категор≥ю чорнобильц¤. ѕ≥зн≥ше його здивувало те, що де¤к≥ чиновники, ¤к≥ лише на к≥лька годин прил≥тали чи прињздили до „орнобил¤, одержували першу категор≥ю, ще й велик≥ ур¤дов≥ посади. Ѕагато хто з них використав чорнобильський фонд не за призначенн¤м: побудували дач≥, будинки, придбали машини, щороку одержують безплатн≥ пут≥вки до санатор≥ю.

 

’≤≤≤

ѕенс≥¤. ÷е слово нав≥юЇ думки про безтурботне житт¤, про незалежн≥сть в≥д начальник≥в, д≥тей, дружини. Ќе треба сп≥шити вранц≥ на роботу Ц лежи соб≥, ск≥льки хочеш, а ввечер≥ дивись телев≥зор, аж поки оч≥ не почнуть злипатис¤. ћожеш ходити на м≥тинги, на збори, говорити там усе, що думаЇш. ѓздити в тролейбусах, трамва¤х безплатно, нав≥ть у прим≥ському транспорт≥ по вс≥й територ≥њ област≥, в електричках Ц куди тоб≥ заманетьс¤. “и Ц пенс≥онер, попрацював на користь ¬≥тчизн≥ ≥ тепер, ¤к кажуть, Ц на заслуженому в≥дпочинку. ј ¤кщо ти поет, учений, л≥кар, музикант, художник, то пенс≥йн≥ роки Ц найкращий час дл¤ того, щоб зробити все те, про що ран≥ше мр≥¤в. ÷≥ профес≥њ Ц в≥чн≥ в план≥ творчост≥. —аме на пенс≥њ творч≥ особистост≥ ≥ дос¤гають найб≥льшого усп≥ху. ¬ дитинств≥, юност≥ мало хто чогось може дос¤гти. ј в зр≥лост≥? Ќароджуютьс¤ д≥ти, а там ≥ онуки... —тар≥сть даЇ великий життЇвий досв≥д.

ѕ≥сл¤ тридц¤ти рок≥в служби починаЇш думати, ¤к завершити своЇ житт¤, своЇ майбутнЇ. ≤ чим менше в оф≥цера залишаЇтьс¤ л≥т до цього майбутнього, тим б≥льше в≥н думаЇ: ¤ким воно буде? ƒе саме почнетьс¤ Ц чи там, де зак≥нчатьс¤ дн≥ служби, чи там, де живуть батьки, родич≥, друз≥ дитинства? јдже вони нав≥ки зас≥ли в його серц≥!

’оч правда, р≥дко хто повертаЇтьс¤ до свого р≥дного села Ц даЇ перевагу м≥сту: люди т¤гнутьс¤ до культури, науки, цив≥л≥зац≥њ. ўо б там не говорили, а в м≥ст≥ побут Ц кращий. ≤ коли цього оф≥цера Ц майбутнього пенс≥онера Ц т¤гне до прац≥ на земл≥, то йому дадуть д≥л¤нку. Ѕудь ласка вирощуй овоч≥, фрукти, ¤годи, експериментуй, задовольн¤й свою душу. ѕопрацювавши, можеш у кол≥ друз≥в-однодумц≥в пити пиво, забивати козла, говорити про все, що тебе влаштовуЇ, а що н≥...  ожна людина живе думкою про Упенс≥йний райФ.

ѕ≥сл¤ виходу на пенс≥ю оф≥цер може зм≥нити профес≥ю. –акет, танк≥в, л≥так≥в , зброњ на Угражданц≥Ф нема...

ќф≥цери Ц це ел≥та нац≥њ!.. ¬они н≥коли не занепадають духом, потрапивши в екстремальну ситуац≥ю: живуть над≥Їю, що вийдуть з≥ скрутного становища Ц одержать перспективну посаду ≥ чергове в≥йськове званн¤. ¬≥д лейтенанта Ц до маршала, в≥д командира взводу Ц до командувача округом, м≥н≥стра оборони. ѕроте у кожного Ц сво¤ межа, а житт¤ проводить в≥дб≥р за своњми законами. ¬ одних Ї ≥ знанн¤, ≥ вм≥нн¤, ≥ бажанн¤, але њм не завжди щастить: буваЇ так, що на них накладаЇ печать випадок. ¬≥н або п≥дносить людину на певну висоту, або кидаЇ њњ в пр≥рву, з ¤коњ вибратись не може. јле вс≥х чекаЇ одно Ц пенс≥¤. ≤ тод≥ кожний з них анал≥зуЇ своЇ житт¤, п≥дсумовуЇ його... „ого б≥льше зробив Ц добра чи зла?

¬олодимир ћихайлович часто думаЇ про себе... „и завжди там, де треба, в≥н про¤вл¤в принципов≥сть, хоробр≥сть? “а пот¤г п≥шов: минулого не повернеш ≥ не виправиш. ЌаступаЇ стар≥сть, а з нею прийдуть хвороби, ¤к≥ з кожним роком прогресуватимуть. ”се част≥ше треба звертатис¤ до л≥кар≥в. ѕережите часто випливаЇ в картинах сну Ц так ч≥тко, н≥би справжнЇ житт¤. —н¤тьс¤ под≥њ, ¤к≥ найб≥льше вразили, Ц чорнобильська авар≥¤, обпалена рад≥ац≥Їю м≥сцев≥сть, той жовтий л≥с, т≥ зарост≥, з ¤ких прогл¤дали порожн≥ осел≥, безлюдн≥ дороги, люди Ц начальники ≥ п≥длегл≥. “аких дор≥г на планет≥ ще не було Ц з жовтими прапорц¤ми на зал≥зних штир¤х (на узб≥чч≥) Ц позначки про р≥вень рад≥ац≥њ в дан≥й м≥сцевост≥.

Ќе дають ц≥ сни спокою, знову переживав те, що сталос¤. ѕробуджувавс¤ серед ноч≥: УЌав≥що все це?Ф „итав газети, щоб заснути. јле сни знову ввижалис¤. ј вже вранц≥ сам себе питав: У„и це т≥льки мен≥ снитьс¤? ѕевно, вс≥м Ц в≥д солдата до генерала. ¬≥д цього н≥де не д≥нешс¤Ф.

’≤V

ќдна в≥дома льв≥вська письменниц¤ передала мен≥ к≥лька зошит≥в УзаписникаФ оф≥цера. Ќим ви¤вивс¤ —ерг≥й ≤ванович «адн≥провський. ƒол¤ його ц≥кава. ѕ≥сл¤ полку трайлер≥в служив в≥н у ∆итомир≥, в управл≥нн≥ 8-оњ танковоњ арм≥њ, пот≥м в управл≥нн≥ ѕрикарпатського в≥йськового округу. «ак≥нчив службу в званн≥ полковника. Ќе раз його шл¤хи перетиналис¤ з дорогами генерала ѕадалки. ¬ийшовши на пенс≥ю, —ерг≥й ≤ванович написав ≥ видав к≥лька поетичних зб≥рок, ¤к≥ отримали позитивну оц≥нку читач≥в ≥ преси. ќкрем≥ в≥рш≥ покладено на музику.

 « письменницею ¤, автор ц≥Їњ пов≥ст≥, познайомивс¤ у льв≥вському видавництв≥ УѕлайФ, у ¤кому вона в той час працювала ≥ редагувала моњ твори. ќдного разу ¤ дов≥давс¤ в≥д нењ про УзаписникФ —ерг≥¤ ≤вановича. Уѕрочитайте цей рукописФ, Ц сказала вона мен≥.

 „ас минав Ц ≥ раптом ¤ подзвонив њй по телефону й сказав: УЌа основ≥ цих записок можна створити п≥знавальну пов≥стьФ.

«гадан≥ зошити до письменниц≥ потрапили так: —ерг≥й ≤ванович, ¤кий хот≥в було опубл≥кувати в Ћьв≥вському республ≥канському видавництв≥ У амен¤рФ книгу своњх спогад≥в про полк, у ¤кому в≥н служив. јле раптом передумав це робити. як≥ причини змусили зм≥нити думку «адн≥провського Ц не в≥домо. ¬≥н прин≥с до видавництва УѕлайФ своњ зошити ≥ сказав письменниц≥, ¤ка у св≥й час редагувала його твори: Уя покидаю м≥сто Ћьв≥в. „и буду писати дал≥ Ц не знаю. ¬≥зьм≥ть, будь ласка, ц≥ моњ записки ≥ використайте њх сам≥ або передайте комусь з письменник≥в, ¤к≥ служили в арм≥њ –ад¤нського —оюзу ≥ п≥зн≥ше.

«адн≥провський не сказав, ¤ка в нього склалась ситуац≥¤, що змушуЇ його покидати Ћьв≥в. Ќе пов≥домив, куди саме в≥дТњжджаЇ.

...ћинув р≥к... ≤ письменниц¤, знаючи, що ¤ в≥йськовий, служив разом з генералом ѕадалкою, вир≥шила в≥ддати мен≥ записки —ерг≥¤ ≤вановича. Ќаписане ним було викладено не у форм≥ щоденника, але думки письменника зац≥кавили мене. ѕравда, де¤к≥ стор≥нки були потерт≥, жовт≥. ¬ зошитах бракувало стор≥нок. ќск≥льки важко було простежити за лог≥чним звТ¤зком написаного, то ¤ писав, що на серце л¤гло, в≥дтворюючи образи ≥ картини в≥йськового житт¤ на св≥й розсуд. Ќаписане в останньому зошит≥ вигл¤дало не таким уже й давн≥м. ” ньому йшлос¤ про пенс≥йн≥ роки генерала ѕадалки. ќтже, ¤ вир≥шив його подати без зм≥н. ѕро це Ц наступн≥ глави пов≥ст≥. ќсь про що в≥н писав.

’”

я, —ерг≥й ≤ванович «адн≥провський, зустр≥вс¤ з ¬олодимиром ћихайловичем в його каб≥нет≥. “ут сид≥в генерал-лейтенант ≈лбак≥дзе ≥ ще двоЇ оф≥цер≥в. —идимо. ѕТЇмо каву, пригадуЇмо минул≥ роки. —лужили колись в одн≥й частин≥. “а й п≥зн≥ше наш≥ шл¤хи не раз перетиналис¤.

 –озпитую ѕадалку про житт¤-бутт¤ на пенс≥њ.

Ц ѕенс≥њ мен≥ вистачаЇ, Ц каже в≥н, та ось тут трохи п≥дробл¤ю. Ѕуло б здоровТ¤, а все ≥нше буде. якщо ≥ про¤вл¤Їтьс¤ ¤кась недуга, то ненадовго... ƒопомагаЇ далекосх≥дне загартуванн¤. „орнобильське посв≥дченн¤ одержав п≥сл¤ того, ¤к п≥шов на пенс≥ю. ѕ≥льгами не користуюсь... јле щом≥с¤ц¤ одержую 30 Ц 40 гривень. Ѕ≥льше не маю н≥чого Ц н≥ л≥к≥в, н≥ санатор≥ю.

Ц ј в пенс≥йний пер≥од були в „орнобил≥? Ц питаю.

Ц ” 1997 роц≥ њздив у зону з генерал-лейтенантом Ћог≥новим, заступником ћ≥н≥стра з надзвичайних ситуац≥й ”крањни, Цгенерал на мить замовк, Ц до „орнобил¤. «апросили ¤к консультанта. ѓздили перев≥р¤ти УмогильникиФ. я запропонував побудувати там сталеплавильний завод дл¤ переплавки залишеноњ там техн≥ки. ÷е ж ск≥льки металобрухту! ћожна одержати з нього прокат ≥ використати в народному господарств≥ ”крањни. ѕ≥дприЇмц≥ ≥ промисловц≥ з јнгл≥њ об≥ц¤ли ≥нвестувати буд≥вництво такого заводу. ѕоговорили-поговорили ≥ на ц≥й балаканин≥ справа зак≥нчилась. ј дл¤ ”крањни це дуже було б виг≥дно ≥ потр≥бно. ƒес¤тки тис¤ч одиниць р≥зноњ техн≥ки своњм ходом прибували до Умогильник≥вФ, а тепер, коли ми там побували, то побачили: залишивс¤ т≥льки остови. ћародери роз≥крали, зн¤ли все, що можна було зн¤ти... –озпродали. ј т≥ детал≥ Ц рад≥оактивн≥. Ћюди десь опром≥нюютьс¤.

Ц ¬и тепер Ц пенс≥онер... —каж≥ть: ¤к почуваЇте себе без такоњ, ¤к ран≥ше, активноњ д≥¤льност≥, без уваги, ¤ку вам, генералов≥, кер≥вников≥ високого р≥вн¤, прид≥л¤ли скр≥зь?

Ц Ѕагато хто з молодих людей т≥льки й мр≥Ї про той час, коли вийде на пенс≥ю, особливо т≥, що не мають перспектив у робот≥. я про нењ не думав. «нав: вона забезпечить мене. «а р≥к до виходу на пенс≥ю думав одне, а житт¤ так круто повернуло... Ќе чекав цього... ƒовелось перебудовуватис¤... Ќа пенс≥њ, Ц ¬олодимир ћихайлович п≥дв≥в голову, гл¤нув на стелю, н≥би там була в≥дпов≥дь на вс≥ питанн¤ сьогоденн¤ ≥ майбутнього. Ц Ќа пенс≥њ Ц справжн¤ вол¤: ти н≥ в≥д кого не залежиш. √оловне Ц щоб у держав≥ були спок≥й, стаб≥льн≥сть, щоб вона вчасно грош≥ виплачувала. якби в житт≥ запанувала пом≥ркован≥сть Ц не було б стрес≥в, негативних емоц≥й.

Ц «наю: ви маЇте гарну садово-городню д≥л¤нку, побудували будинок. „ого т≥льки не росте на н≥й Ц ¤блун≥, груш≥, вишн≥, сливи. ¬с≥ ц≥ дерева районован≥, ви й тут показали себе справжн≥м господарем.

Ц  оли ¤ вийшов на пенс≥ю, то в≥дчув: так хочетьс¤ в≥дпочити в≥д усього пережитого. “ож п≥сл¤ пенс≥йного банкету ¤ в≥дразу подавс¤ на дачу. ’одив пом≥ж деревами ≥ думав: Уўо б тут ще зробити, удосконалити? –ан≥ш усе часу бракувало. “ут треба докопати, там Ц дор≥жку поправити, зайв≥ г≥лл¤чки обр≥зати. —тар≥ дерева зрубати, а молод≥ посадити. ƒерева, ¤к ≥ люди, стар≥ють, чекають свого к≥нц¤. –ан≥ше все робилос¤ нашвидкуруч, тепер треба починати з ремонту.

¬олодимир ћихайлович замовк, н≥би оц≥нював сказане. ѕот≥м заговорив знову:

Ц я колись мр≥¤в мати власну земельну д≥л¤нку. ÷е в нас з д≥да-прад≥да до земл≥ прихильн≥сть. ≤ ц≥ мр≥њ збулис¤. ѕобудував будинок, зайн¤вс¤ городництвом, сад≥вництвом...

ѕ≥сл¤ виходу на пенс≥ю ѕадалка впродовж двох м≥с¤ц≥в жив на дач≥, н≥ з ким не сп≥лкувавс¤, не њздив до Ћьвова Ц до д≥тей, до дружини. Ѕув радий, що його н≥хто не тривожить.

–аз на тиждень в≥дв≥дують його Ц дружина, син, онуки. ѕривоз¤ть продукти, сигарети, газети. –озпов≥дають, що д≥Їтьс¤ у Ћьвов≥, на ”крањн≥, за кордоном. √азети, що њх привоз¤ть р≥дн≥, не читаЇ: написане в них викликаЇ негативн≥ емоц≥њ, а йому хочетьс¤ мати спок≥й, жити своњми думками. јле раптом в≥дчув, що йому хочетьс¤ бути серед людей, сп≥лкуватись з ними. ≤ коли черговий раз на дачу прињхав син ≥ сказав, що його розшукують колеги, дзвон¤ть часто додому, ¬олодимир ћихайлович зрозум≥в: в≥н комусь потр≥бний, ≥ того ж дн¤ прибув до Ћьвова.

≤ тепер щодн¤ звертаютьс¤ до нього за консультац≥Їю оф≥цери ћ≥н≥стерства оборони ”крањни, ѕрикарпатського в≥йськового округу, прац≥вники державних ≥ комерц≥йних п≥дприЇмств. ќхоче допомагаЇ њм вир≥шувати р≥зн≥ питанн¤. Ќабутий досв≥д ≥ знанн¤ передаЇ люд¤м. ќдна з ф≥рм запропонувала йому посаду в≥це-президента. (¬она займаЇтьс¤ утил≥зац≥Їю боЇприпас≥в).

Ц ÷е також чорнобилець, Ц звертаЇ мою увагу на ≈лбак≥дзе. Ц ¬ пер≥од чорнобильськоњ катастрофи займав посаду начальника цив≥льноњ оборони √руз≥њ. “ам, у „орнобил≥, його частини ≥ п≥дрозд≥ли облаштовували пункти спец≥альноњ обробки, проводили дезактивац≥ю техн≥ки, м≥сцевост≥, населених пункт≥в. я наведу обс¤г роб≥т, виконаних силами в≥йськ –ад¤нськоњ арм≥њ ≥ ÷ив≥льноњ оборони за 1986 р≥к: евакуйовано 90784 чолов≥ки ≥з 72-х населених пункт≥в, на що було зад≥¤но понад 1500 автобус≥в ≥ близько 3000 вантажних автомоб≥л≥в. —отн≥ тис¤ч людей пройшли через сан≥тарн≥ пропускники. ѕродезактивовано: 102175 к≥лометр≥в дор≥г , 412799 одиниць техн≥ки, 11834 будинки, 9725000 квадратних метр≥в площ≥ в населених пунктах, вивезено ≥ захоронено 34860 к≥лограм≥в твердих рад≥оактивних в≥дход≥в. ” цей же пер≥од дл¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ на „ј≈— було зад≥¤но понад 40000 чолов≥к особового складу ≥ 10600 одиниць техн≥ки. ÷≥ ж сили зд≥йснили контроль рад≥ац≥йноњ обстановки на площ≥ 3500 квадратних к≥лометр≥в, збудували ≥ в≥дремонтували 780 к≥лометр≥в дор≥г, звели дв≥ переправи, поставили 285 к≥лометр≥в огорож≥, навели ≥ встановили 530 метр≥в мост≥в, збудували 131 водоохоронну споруду. ÷≥ цифри подаю дл¤ того, щоб зрозум≥ти, ск≥льки людських сил ≥ матер≥альних ресурс≥в витрачено на л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в ц≥Їњ планетарноњ катастрофи.

√енерал ≈лбак≥дзе к≥лька рок≥в тому перењхав з √руз≥њ до Ћьвова. “ут живуть його д≥ти, онуки. ¬ √руз≥њ пост≥йно йшла боротьба за владу, були велик≥ непорозум≥нн¤ з јбхаз≥Їю. Ќеспок≥йно там. ” Ћьвов≥ в≥н служив начальником орган≥зац≥йно-моб≥л≥зац≥йного управл≥нн¤ ѕрикарпатського в≥йськового округу ≥ знав його, ¤к одно з найкращих ≥ цив≥л≥зованих м≥ст ™вропи. “ому й повернувс¤ сюди, щоб доживати тут св≥й в≥к.

«а чашкою кави час зб≥гаЇ непом≥тно. ¬олодимир ћихайлович продовжуЇ розпов≥дь:

Ц якби хто-небудь побачив, що робитьс¤ у в≥йськово-морських силах ”крањни Ц в ‘еодос≥њ, —евастопол≥, ≤змањл≥, ќдес≥! ∆ахливо. Ќа складах лежать тис¤ч≥ за≥ржав≥лих бомб, м≥н, снар¤д≥в, ¤к≥ будь-¤коњ хвилини можуть здетонувати ≥ вибухнути. ¬ держав≥ на њх утил≥зац≥ю кошт≥в нема. «а цю справу, Ц ѕадалка задумавс¤. «а ¤кусь мить продовжив: Ц ™ така людина... ÷е ћацл≥в јнатол≥й ћаксимович, п≥дприЇмець. ¬≥н запропонував мен≥ ≥ президенту одн≥Їњ ф≥рми Ц √рицюку Ц зайн¤тис¤ утил≥зац≥Їю боЇприпас≥в. ѕ≥дготували листа командувачу в≥йськами ѕрикарпатського округу, Ц ¬олодимир ћихайлович п≥двищив голос. Ц „ому це питанн¤ хвилюЇ мене? ј тому, що ¤ живу у Ћьвов≥. якби можновладц≥ усв≥домили свою в≥дпов≥дальн≥сть за те, що знаходитьс¤ в Ѕрюховичах, то њх оптим≥зм скоро вив≥тривс¤ б. Ѕудь-¤коњ хвилини може статис¤ надзвичайна под≥¤ Ц ≥ половину Ћьвова буде стерто з лиц¤ земл≥. ј х≥ба т≥льки це загрожуЇ Ћьвову? Ѕ≥л¤ ’мельницькоњ атомноњ станц≥њ, в —лавут≥, стоњть база з боЇприпасами, а ще за 25 к≥лометр≥в в≥д нењ Ц недалеко в≥д селища ÷в¤тос≥ Ц м≥ститьс¤ центральний арсенал. ј ск≥льки таких арсенал≥в ≥ баз в ”крањн≥? ћожу сказати, що т≥льки на складах в≥йськово-пов≥тр¤них сил ”крањни Ц б≥льше трьох тис¤ч вагон≥в боЇприпас≥в, у ¤ких вийшов терм≥н збер≥ганн¤, особливо ав≥ац≥йних бомб. «ам≥сть 25 рок≥в (¤к зазначено в ≥нструкц≥¤х) вони лежать 30 ≥ б≥льше рок≥в. ѓх треба знищити. ћетод л≥кв≥дац≥њ Ц п≥дрив. “ож подумайте, ск≥льки сл≥д зробити площадок дл¤ таких п≥дрив≥в. Ћише одна 500-к≥лограмова бомба займе площу 16 квадратних к≥лометр≥в! ј ск≥льки потр≥бно транспорту, людей, щоб забезпечити охорону! Ќа т≥й земл≥ п≥сл¤ п≥дриву впродовж ста рок≥в н≥чого не родитиме. ќтже, ф≥рму з л≥кв≥дац≥њ боЇприпас≥в орган≥зував ћал≥в, а мене в≥н призначив техн≥чним кер≥вником проекту. ѕ≥д ’мельницьким у нас Ї база, лаборатор≥¤, де ми проводимо досл≥дженн¤ розробок, експериментуЇмо.

ѕадалка розпов≥в, що в≥н обТњхав –ос≥ю, Ѕ≥лорус≥ю Ц хот≥в знайти орган≥зац≥ю, ¤ка займаЇтьс¤ розробкою найкращих метод≥в знешкодженн¤ боЇприпас≥в.

Ц Ќема такого арсеналу, науково-досл≥дного ≥нституту (Ќƒ≤), закритих спец≥ал≥зованих установ, в ¤ких би ¤ не побував. Ќав≥ть в≥дв≥дав обТЇднанн¤ УЅазальтФ, що проектуЇ ав≥ац≥йн≥ бомби, „ервоноарм≥йський Ќƒ≤, п≥дприЇмство У“≥з≥тФ у „апаЇвську, ¤ке виготовл¤Ї артбоЇприпаси, технолог≥чний ≥нститут у —амар≥ Ц ним керуЇ академ≥к  алашников. ” вс≥х цих орган≥зац≥¤х ¤ познайомивс¤ з технолог≥¤ми утил≥зац≥њ боЇприпас≥в, з њх нов≥тн≥ми розробками. ¬с≥ вони дуже дорого коштують. ƒосить сказати, що розроблений „ервоноарм≥йським Ќƒ≤ (його закупила Ѕ≥лорус≥¤ ≥ дос≥ не може запустити в експлуатац≥ю) комплекс Ц найскладн≥ша споруда Ц коштуЇ 1,5 м≥льйона долар≥в. ѓњ технолог≥¤ Ц виплавка тротилу параф≥ном. ¬ результат≥ виходить субпродукт, ¤кий, щоб використати його в народному господарств≥, треба переробл¤ти ≥ очищати. –озробки, що њх впроваджуЇ наша ф≥рма, дають чистий продукт ≥ коштуЇ в≥н втрич≥ дешевше в≥д рос≥йського. Ќаша технолог≥¤ Ц вибухобезпечна. ѕри утил≥зац≥њ боЇприпас≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть у соб≥ тротил (чи то снар¤д, чи то бомба), зад≥¤н≥ пара, вода, стиснуте пов≥тр¤. ≤ншого механ≥чного або електричного впливу чи д≥њ на боЇприпаси в наш≥й розробц≥ нема.

¬олодимир ћихайлович поклав перед≥ мною альбом з малюнками й фотограф≥¤ми ≥ показав, ¤к невеличк≥, схож≥ на б≥кфорд≥в шнур, зар¤ди розр≥зали сталев≥ рейки, бетонн≥ стовпи, м≥ни на потр≥бну глибину ≥ ширину, не торкаючись самоњ вибуховоњ начинки.

Ц ¬с¤ справа в розрахунках ≥ речовин≥. ќт≥ перш≥ пристроњ з парою ≥ стиснутим пов≥тр¤м застосовувалис¤ п≥д час знешкодженн¤ боЇприпас≥в, наповнених тротилом. якщо ж у них ≥нша вибухова речовина чи р≥дина, то ми њх знищуЇмо шнурами, зробленими з особливоњ речовини. ÷≥ шнуров≥ кумул¤тивн≥ зар¤ди розроблен≥ ≥ виготовлен≥ спец≥ал≥стами нашоњ ф≥рми. ћи проводили досл≥ди ≥ демонстрували д≥ю цих зар¤д≥в перед ур¤довц¤ми, в≥йськовими ≥ просили њх допомогти нам у справ≥ сер≥йного випуску згаданоњ речовини. ¬есь секрет Ц в розрахунках њхньоњ д≥њ, а це вже наша таЇмниц¤. ѕроведен≥ нами досл≥ди в лаборатор≥њ п≥д ’мельницьким показали, що вони ефективн≥ ≥ безпечн≥. ќдержали на них патент. ћи перш≥ на ”крањн≥ практично почали використовувати ц≥ силов≥ зар¤ди кумул¤тивноњ д≥њ знешкодженн¤ боЇприпас≥в, що значно здешевило њх утил≥зац≥ю.

Ц —каж≥ть, Ц звернувс¤ ¤ до ѕадалки, Ц ¤к на ваше в≥дкритт¤ зреагувала держава? ўо потр≥бно дл¤ того, щоб його запустити в конвейЇр? ўоб воно працювало на користь нашого народу?

Ц ѕерш за все держава мусить розробити програму ≥ ф≥нансуванн¤ њњ. ¬се пот≥м окупитьс¤, ≥ держава матиме чималий прибуток. ” наш≥й ф≥рм≥ працюють висококвал≥ф≥кован≥ спец≥ал≥сти-практики, анал≥тики ≥ знавц≥ вибуховоњ справи Ц в≥с≥м полковник≥в ≥ два генерали. ћ≥н≥стр оборони ”крањни генерал арм≥њ  узьмук був св≥дком випробовувань наших засоб≥в утил≥зац≥њ боЇприпас≥в. …ому сподобавс¤ наш проект, в≥н под¤кував нам. ¬иступаючи перед спец≥ал≥стами зац≥кавлених в≥домств, сказав: Уќце серйозне вир≥шенн¤ проблеми, його треба впроваджувати в житт¤Ф. „ерез де¤кий час генерал –адецький викликав мене до  иЇва. ÷е було в грудн≥ 1998 року. “од≥ ми вилет≥ли на чорноморське узбережж¤ Ц на бази в≥йськово-морських сил, провели там показов≥ навчанн¤.  ер≥вництво цього в≥домства в≥дразу збагнуло, що ми Ц ун≥кальна команда, дали нам можлив≥сть попрацювати. Ќа цьому все ≥ зак≥нчилось. Ќема грошей. “епер чекаЇмо р≥шенн¤ ур¤ду. ј час минаЇ...

¬олодимир ћихайлович вийн¤в з кишен≥ посв≥дченн¤ в син≥й обкладинц≥ з гербом ”крањни посередин≥ ≥ подав мен≥. ¬ ньому написано, що генерал-майор ѕадалка маЇ право давати дозв≥л орган≥зац≥¤м ≥ п≥дприЇмствам знешкоджувати боЇприпаси з простроченими терм≥нами збер≥ганн¤, проводити з ними навчанн¤, ≥нструктувати њх, контролювати њхню роботу.

Ц ÷е посв≥дченн¤ видала мен≥ промислова академ≥¤ ”крањни. —ам ректор з ком≥с≥Їю приймав екзамени у член≥в ф≥рми. ѕеред цим ¤ ≥ вс≥ моњ оф≥цери зак≥нчили м≥с¤чн≥ курси з м≥р безпеки тут, у Ћьвов≥, при рег≥ональному в≥дд≥ленн≥ ц≥Їњ академ≥њ. Ќаш≥ розробки ≥ наша технолог≥¤ утил≥зац≥њ боЇприпас≥в зац≥кавили ћ≥н≥стерства оборони –ос≥њ ≥ Ѕ≥лорус≥њ, а також в≥йськов≥ в≥домства зах≥дних держав. « цього приводу ¤ зустр≥чавс¤ з м≥н≥страми оборони крањн —Ќƒ, побував у ћоскв≥, ћ≥нську; н≥чого безпечн≥шого, н≥ж наш≥ проекти з утил≥зац≥њ р≥зних тип≥в бомб, м≥н, снар¤д≥в та ≥нших вибухонебезпечних засоб≥в, у тих державах нема. ћи одержали на це три патенти. ¬ийшли на м≥жнародний р≥вень. ј щоб нам дали м≥жнародний патент, сл≥д вийти на патентне бюро, ¤ке знаходитьс¤ у ‘ранц≥њ. «а це треба заплатити 60 тис¤ч долар≥в. ј таких грошей ми не маЇмо. ’от≥лос¤ б попрацювати на ”крањну. јле...

’V≤

—ьогодн≥ Ц 8 липн¤ 2000 року. ” мене квиток-запрошенн¤ на торжество з нагоди 55-р≥чч¤ з дн¤ заснуванн¤ ѕрикарпатського в≥йськового округу, ¤кий у незалежн≥й, суверенн≥й ”крањн≥ перейменований в «ах≥дне оперативне командуванн¤ («ќ ).

ѕеред входом до оперного театру Ц багато в≥йськових. —еред них вид≥л¤Їтьс¤ полковник Ћитвиненко, секретар в≥йськовоњ ради, з телефоном-моб≥льником у руц≥.  омусь даЇ вказ≥вку, покручуЇ головою, когось вигл¤даЇ. ¬≥н завжди щось виконуЇ. “ак≥ його обовТ¤зки.

ѕрибувають машини. « них виход¤ть генерали, начальники управл≥нь «ќ . ј ось ≥ голова Ћьв≥вськоњ облдержадм≥н≥страц≥њ. ѕ≥д≥йшла група генерал≥в-пенс≥онер≥в. —еред них генерал-лейтенант √усЇв, генерал-лейтенант –≥затд≥нов, генерал-майор ѕадалка, генерал-майор —люсаренко... ¬с≥ Ц у парадн≥й форм≥. Ѕлищать золотом погони, по¤си, впадають в оч≥ њхн≥ лампаси. „ергов≥ при вход≥ виструнчились, в≥ддали њм честь. ѕрибуло ≥ багато цив≥льних Ц ур¤довц≥в з облдержадм≥н≥страц≥њ, м≥ськоњ ради. ќкремою групою ступають учасники ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни. ѓх груди Ц в орденах ≥ медал¤х.

ўоразу, коли в≥дв≥дую цей райський куточок, в≥дчуваю, ¤к очищаЇтьс¤ мо¤ душа, св≥тл≥Ї розум, а серце наповнюЇтьс¤ щаст¤м ≥ рад≥стю.

Ќа ”крањн≥ два таких театри Ц Ћьв≥вський ≥ ќдеський. ÷е неперевершен≥ твор≥нн¤ зодчих ≥ художник≥в, св≥тов≥ шедеври. ’то заходить до Ћьв≥вського оперного театру Ц цього храму духовност≥, Ц в≥дчуваЇ велич ≥ силу великих майстр≥в. —ерце завмираЇ в≥д побаченого. ¬ражають б≥бл≥йн≥ картини, ¤кими розписан≥ стел¤ ≥ ст≥ни, беруть у полон с¤юча позолота, акустика. ≤ це назавжди залишаЇтьс¤ в памТ¤т≥.

¬ цьому театр≥ звучав неперевершений голос —олом≥њ  рушельницькоњ, багатьох украњнських ≥ заруб≥жних сп≥вак≥в.

Ќедаремно в≥йськове кер≥вництво вибрало дл¤ св¤ткуванн¤ 55-оњ р≥чниц≥ ѕрик¬ќ саме оперний театр: це св≥дченн¤ того, що арм≥¤ й ≥нтел≥генц≥¤ Ц Їдин≥. ¬они Ц ел≥та нац≥њ: до них не байдужа м≥сцева влада; у вс≥х Ц Їдине завданн¤ Ц зм≥цнювати державн≥сть ”крањни.

” вестибюл≥ сто¤ть групи бойових побратим≥в. ÷е Ц колишн≥ начальники ≥ п≥длегл≥. ћен≥ знайом≥ њхн≥ обличч¤: наш≥ стежки не раз сходились упродовж багатьох рок≥в в≥йськового житт¤. ∆вав≥ рухи, тепл≥ погл¤ди... –озмовл¤ють про минуле, дають оц≥нку сучасним проблемам. ’оч в≥к у вс≥х поважний, але духом вони не зм≥нилис¤ Ц так≥ ж, ¤к ≥ двадц¤ть-тридц¤ть рок≥в тому. «гадують тих, кого вже нема на св≥т≥.

” центр≥ вестибюл¤, ближче до входу в зал, стоњть група оф≥цер≥в. ¬они чекають на ћ≥н≥стра оборони ”крањни генерала арм≥њ  узьмука, ¤кий ось-ось прибуде.  омандувач в≥йськами «ќ  генерал-полковник —ерг≥й „ерн≥левський поњхав в аеропорт, щоб зустр≥ти його там. ќсторонь в≥д них Ц генерали й оф≥цери запасу. ¬ид≥л¤Їтьс¤ генерал-лейтенант √усЇв ѕетро ≤ванович Ц колишн≥й начальник штабу ѕрик¬ќ, вимогливий штаб≥ст. ¬≥н ан≥трохи не зм≥нивс¤ Ц такий, ¤к ≥ колись, Ц стрункий, розсудливий. ¬с≥ начальники його р≥вн¤ перебрались до ћоскви, а в≥н залишивс¤ у Ћьвов≥. ƒ≥ти та онуки живуть у цьому м≥ст≥. ѕоруч з ним генерал лейтенант –афкат –≥затд≥нов. я вже згадував про його роль у л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в чорнобильськоњ катастрофи, але про цю людину, ¤ка маЇ енциклопедичн≥ знанн¤, про талановитого орган≥затора хочетьс¤ сказати б≥льше. ƒе Ї –≥затд≥нов Ц там завжди усп≥х. ¬≥н виступав проти приниженн¤ людськоњ г≥дност≥: вважав це великим злом.

–≥затд≥нов обн¤в ¬олодимира ћихайловича, поц≥лував... ” св≥й час –≥затд≥нов був його безпосередн≥м начальником. «авжди захоплювавс¤ далекогл¤дним р≥шенн¤м ѕадалки, ¤кий теж багато чого у нього навчивс¤.

ѕрив≥тавшись з ним, –афкат –≥затд≥нов сказав, усм≥хнувшись:

Ц «наю, знаю про ваш≥ в≥дкритт¤ з утил≥зац≥њ боЇприпас≥в. ћолодц≥... ѕридумали ж... “акий точний математичний розрахунок... ÷е твоЇ, ¬олодимире, в≥дкритт¤?..

Ц Ќ≥, н≥, Ц заперечив ѕадалка, Ц це прац¤ багатьох оф≥цер≥в ≥ науковц≥в. я Ц орган≥затор ≥ техн≥чний кер≥вник проекту.

Ц Ќе приб≥днюйс¤. «гуртував б≥л¤ себе кращих ≥ талановитих. √арний у тебе колектив. «наю: нелегко реал≥зувати ≥дею, але це тоб≥ п≥д силу.

¬олодимир ћихайлович подумав: У≤ зв≥дки генерал-лейтенант дов≥давс¤. я ж не казав йому про цеФ.

ѕ≥д≥йшов до них генерал-майор —люсаренко Ц сивий, ¤к лунь. ”см≥хаючись, каже:

Ц ўо це ви, товариш генерал-лейтенант, розговорилис¤? ƒайте й мен≥ з≥ вс≥ма прив≥татис¤, Ц тиснув руку кожному з присутн≥х. ≤ звернувс¤ до ѕадалки: Ц “и чомусь перестав мен≥ дзвонити! —прави Ц справами, але друз≥в не можна забувати. “реба зустр≥чатис¤ не т≥льки на оф≥ц≥озах! я посив≥в, а ти, ¬олодю, Ц чорний, не беруть тебе роки.

Ц “и що, ќлекс≥ю, Ц не забув ¤ тебе! —к≥льки рок≥в служили разом, а п≥сл¤ виходу на пенс≥ю роз≥йшлис¤, ¤к на мор≥ корабл≥... Ўукали соб≥ зан¤тт¤ в ≥нших умовах Ц економ≥чних негаразд≥в.

Ц “об≥, ¬олодю, щастить: генерала одержав в≥дразу, а ¤ дес¤ть рок≥в чекав. Ћише тод≥, коли мав розпастис¤ —оюз, присвоњли... ѕр≥звище було причиною... якби ¤ був —люсаренков, то не мав би проблем, а то —люсаренко.  олись рахували, ск≥льки генерал≥в повинно бути з татар≥в (гл¤нув у б≥к –≥затд≥нова), ск≥льки Ц з украњнц≥в. ”крањнц≥ в арм≥њ Ц т¤глова сила! —ержанти, старшини ... ўе Ц молодш≥ оф≥цери... ј генерал≥в Ц на пальц¤х можна було порахувати. ќсь ќлександр  узьмук, наш колишн≥й п≥длеглий, Ц ћ≥н≥стр оборони ”крањни. ћи вс≥ Ї св≥дками його зростанн¤. Ѕ≥льш н≥ж половина кер≥вного складу в ћ≥н≥стерств≥ Ц вих≥дц≥ з ѕрикарпатського в≥йськового округу. √енерал-полковник —обков Ц √енеральний ≥нспектор «бройних —ил ”крањни, генерал-полковник Ўул¤к Ц командувач сухопутними в≥йськами, генерал-лейтенант Ћитвак Ц начальник х≥м≥чних в≥йськ... ѕрикарпатський округ Ц кузн¤ м≥н≥стерських кадр≥в.

я сто¤в пом≥ж них ≥ думав: Уѕовод¤тьс¤, ¤к школ¤р≥ п≥сл¤ кан≥кулФ.

—олдати комендантськоњ роти вит¤глис¤ в струнку, в≥ддаючи честь. ” вестибюль ув≥йшла група генерал≥в ≥ цив≥льних на чол≥ з ћ≥н≥стром оборони ”крањни генералом арм≥њ ќлександром  узьмуком. ¬глед≥вши знайомих, ћ≥н≥стр п≥д≥йшов до них, кожному по черз≥ подав руку, поц≥кавивс¤, ¤к ус≥ себе почувають, ¤к≥ проблеми њх хвилюють.

Ц Ѕачу, Ї ще порох... –адий вас бачити. „ерн≥левський казав, що перед прийн¤тт¤м серйозних р≥шень Ц радитьс¤ з вами. ѕробачте, сп≥шу... ѕ≥сл¤ збор≥в запрошую вас на об≥д. Ц ≤ п≥шов дал≥ з≥ своњм почетом. ј генерали попр¤мували до партера, почали займати передн≥ м≥сц¤.

55 рок≥в хоч ≥ не кругла дата, а все-таки юв≥лейна, особливо дл¤ ветеран≥в... –атн≥ справи ≥ подвиги н≥коли не з≥йдуть з аннал≥в ≥стор≥њ, памТ¤ть про них Ц в≥чна.

 ожному з присутн≥х на св¤ткуванн≥ було вручено програму св¤ткового концерту ≥ прим≥рник газети Ујрм≥¤ ”крањниФ, в ¤к≥й надруковано статтю, присв¤чену 55-р≥ччю ѕрикарпатського в≥йськового округу. ¬ н≥й в≥дображен≥ основн≥ етапи його ≥стор≥њ.

√енерал-майор ѕадалка 35 рок≥в житт¤ в≥ддав цьому округу, крок за кроком долаючи в≥хи арм≥йськоњ служби Ц в≥д лейтенанта до генерала. …ому приЇмно було за мить огл¤нути кожний з в≥йськових рок≥в, ≥ лише зараз збагнув, що в≥н дос¤гнув вершини свого в≥ку, з ¤коњ так видно все минуле Ц ≥ добре, ≥ погане. ј що в майбутньому? …ому привид≥лос¤ чисте голубе небо, а п≥д ним Ц золот≥ лани хл≥б≥в Ц багатство ”крањни. ¬елике задоволенн¤ огорнуло його: в≥н, н≥кому не в≥домий, потомок вт≥кач≥в-старов≥р≥в, що в≥д пересл≥дуванн¤ царським ур¤дом втекли на ƒалекий —х≥д Ц в непролазну тайгу, повернувс¤ до своЇњ ¬≥тчизни Ц ”крањни ≥ завд¤ки наполеглив≥й прац≥ здобув знанн¤, змужн≥в ≥ п≥дн¤вс¤ на вершину житт¤ без УправоњФ руки, що ≥ншим даЇ можлив≥сть вил≥зти на верхн≥ щабл≥ службовоњ драбини.

—в¤то Ї св¤то, та ще й таке, ¤к р≥чниц¤ округу, на ¤ке прињхав з≥ своњми пом≥чниками ћ≥н≥стр оборони. ѕрозвучав г≥мн ”крањни. ¬ит¤глис¤ в струнку сивочол≥ генерали ≥ молод≥ лейтенанти, курсанти в≥йськового ≥нституту, дружини оф≥цер≥в ≥ ж≥нки-в≥йськовослужбовц≥. Ќастала тиша, оч≥ зас¤¤ли. √≥мн Ц не молитва, в ¤к≥й замолюють гр≥хи. ¬ ньому Ц Їдн≥сть народу, повага до держави, св¤т≥ почутт¤ нац≥њ. ”крањнська нац≥¤ Ц це не лише етн≥чн≥ украњнц≥, а рос≥¤ни, татари, пол¤ки, Їврењ, н≥мц≥, угорц≥, молдавани, чехи Ц вс≥ нац≥ональност≥, що живуть на св¤щенн≥й земл≥ ”крањни.

 оли г≥мн зак≥нчивс¤ Ц прозвучав голос «аслуженого артиста ”крањни ™вгена ‘едорченка. ѕрив≥тавши вс≥х, в≥н сказав:

Ц «≥бранн¤, присв¤чене 55-≥й р≥чниц≥ створенн¤ ѕрикарпатського в≥йськового округу, в≥дкрито.

ƒопов≥даЇ командувач «ах≥дного оперативного командуванн¤ генерал-полковник „ерн≥левський. √оворив мудро ≥ впевнено. ¬≥дзначивши здобутки округу в бойов≥й готовност≥ ≥ п≥дготовц≥, п≥двищенн≥ р≥вн¤ в≥йськового мистецтва, морального духу ≥ майстерност≥ особового складу, п≥дкреслив, що в к≥нц≥ березн¤ 1992 року у в≥йськах округу на в≥рн≥сть ”крањн≥ прийн¤ли прис¤гу 95 в≥дсотк≥в в≥йськовослужбовц≥в ≥ 82 в≥дсотки оф≥церського складу. ѕрик¬ќ був першим в ”крањн≥, вже п≥зн≥ше прис¤гу прийн¤ли ≥нш≥ в≥йськов≥ обТЇднанн¤ ≥ частини.

ѕершими серед генерал≥в на в≥рн≥сть ”крањн≥ прийн¤ли прис¤гу ¬асиль —обков, ѕетро Ўул¤к, ќлександр  узьмук, ¬олодимир ѕадалка, ¬≥ктор ѕал≥й, —ерг≥й „ерн≥левський, јнатол≥й ’ристич. ¬ к≥нц≥ допов≥д≥ командувач в≥йськами «ќ  прив≥тав присутн≥х з великим св¤том, побажав ус≥м добра, благополучч¤, здоровТ¤ та щаст¤.

Ќа трибун≥ Ц ћ≥н≥стр оборони ќлександр  узьмук. —татечний, з козацькими вусами. √оворив без пап≥рц¤, ≥ тому вс≥ прислухалис¤, не пропускаючи жодного слова. ƒумки його западали в серц¤ присутн≥х, запамТ¤товувалис¤. ’вилюванн¤ ћ≥н≥стра передавалось аудитор≥њ Ц ≥ тиша ставала напруженою, дзв≥нкою. ќлександр  узьмук розпов≥в про свого батька Ц полковника ≤вана  узьмука, про р≥дну ’мельниччину, де в≥н народивс¤.

Ц  ор≥нн¤ моЇ украњнське, Ц наголосив в≥н. Ц ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ академ≥њ √енерального штабу служив ¤ на ћосковщин≥, але й на хвилину не забував про ”крањну. ћр≥¤ мо¤ зд≥йснилас¤: прибув на Ѕатьк≥вщину.

Ќа ”крањн≥  узьмука призначили командиром корпусу, а пот≥м Ц Ќац≥ональноњ √вард≥њ, ≥ коли постало питанн¤, кого рекомендувати на посаду ћ≥н≥стра оборони п≥сл¤ ¬алер≥¤ Ўмарова, президент, довго не роздумуючи, назвав генерал-лейтенанта  узьмука. ÷е сталос¤ 11 липн¤ 1996 року. ѕонад пТ¤ть рок≥в в≥н очолював ћ≥н≥стерство, але становленн¤ його ¤к воЇначальника в≥дбулос¤ в ѕрикарпатському окруз≥. ƒо Ћьвова, на св¤то 55-р≥чч¤ ѕрик¬ќ, прињхав не з порожн≥ми руками: командувачу «ќ  ≥ командирам корпус≥в передав дл¤ службового користуванн¤ легков≥ автомоб≥л≥, а штабу «ќ , ¤к сам сказав: У«  иЇва Ц Ћьв≥вський автобусФ. –озпов≥дав ћ≥н≥стр про свою службу в славному ѕрикарпатському окруз≥, про його значенн¤ у систем≥ оборони ”крањни, але найб≥льше Ц про своњх колишн≥х виховател≥в Ц начальника штабу округу ѕетра ≤вановича √усЇва, заступника командувача в≥йськами ѕрик¬ќ з озброЇнн¤ ¬олодимира ћихайловича ѕадалку. Ќаголосив: Уѕо-батьк≥вськи передавали вони мен≥ св≥й досв≥д, п≥дтримували у важк≥ часи. ¬чивс¤ ¤ в них командувати частинами ≥ зТЇднанн¤миФ.

÷≥ тепл≥ слова зворушили ѕадалку: УѕамТ¤таЇ мене, не минула марно мо¤ наука, вд¤чний мен≥. ¬же ск≥льки рок≥в ¤ на пенс≥њ! ƒумав, в≥н мене забув, але Ц н≥. ƒобре, коли п≥длегл≥ п≥шли дал≥ од тебе ≥ ти бачиш, що тво¤ прац¤ не пропала: маЇш посл≥довник≥вФ.

–озхвилювавс¤ ветеран, аж сльози виступили. ¬олодимиру ћихайловичу приЇмно було чути своЇ пр≥звище з вуст ћ≥н≥стра, думки ¤кого близьк≥ йому ≥ його побратимам Ц тим, ¤к≥ вже в≥дслужили, ≥ тим, ¤к≥ ще служать в украњнському в≥йську. «бройн≥ —или ”крањни Ц своЇр≥дний механ≥зм, насичений бойовою техн≥кою. ѓх завданн¤ Ц захистити Ѕатьк≥вщину в≥д пос¤гань недруг≥в. —поконв≥ку ”крањна потерпала в≥д зовн≥шн≥х ворог≥в Ц печен≥г≥в, половц≥в, монгол≥в, татар≥в, турк≥в, пол¤к≥в, литовц≥в, н≥мц≥в, рос≥¤н. „ому цей працьовитий ≥ талановитий народ вони намагались закабалити? ”крањна впродовж в≥к≥в боролась за свою незалежн≥сть.

ћ≥н≥стр говорив не лише про дос¤гненн¤ округу, а й про його недол≥ки, ¤к≥ виникли через прорахунки пол≥тик≥в.

Ц «ах≥дне оперативне командуванн¤, Ц сказав у к≥нц≥ свого виступу ќлександр  узьмук, Ц одне з найпотужн≥ших в≥йськових угрупувань «бройних —ил ”крањни: воно маЇ могутн≥й бойовий потенц≥ал, ¤кий стоњть на сторож≥ зах≥дних ≥ п≥вденно-зах≥дних кордон≥в нашоњ держави.

ћ≥н≥стр вручив оф≥церам нагороди ѕрезидента ”крањни, в≥дзнаки ћ≥н≥стерства, багатьом достроково присвоњв званн¤.

√олова Ћьв≥вськоњ облдержадм≥н≥страц≥њ у своЇму виступ≥ зазначив:

Ц я згоден з ћ≥н≥стром, ¤кий зачепив питанн¤ про те, щоб комплектац≥¤ особовим складом частин ≥ зТЇднань проходила за м≥сцем проживанн¤. ќт ми комплектуЇмо 24-ту мотостр≥лецьку див≥з≥ю. ÷е наша див≥з≥¤. ћи за нењ в≥дпов≥даЇмо. ћи не т≥льки њњ комплектуЇмо, а й забезпечуЇмо продовольством, допомагаЇмо буд≥вельними матер≥алами. „ому ми це робимо? “ому, що там служать наш≥ д≥ти, онуки. ¬они захищають своњ осел≥, батьк≥в, сестер, землю, на ¤к≥й народилис¤ ≥ де будуть жити п≥сл¤ арм≥њ.

¬иступали й ≥нш≥ учасники св¤та. –озпов≥дали про свою службу, про значенн¤ в≥йськового вихованн¤, наголошували: т≥льки арм≥¤ робить з юнака дорослого, об≥ц¤ли допомогу. ј кер≥вник Ћьв≥вськоњ зал≥зниц≥ вручив командувачу в≥йськами «ќ  —ерг≥ю „ерн≥левському чек на 155 тис¤ч гривень дл¤ нужд округу.

«нову звучав г≥мн ”крањни. ¬≥н заповнив серц¤ вс≥х, хто був у зал≥. –аптом загойдались величезн≥ люстри, заблист≥ли золот≥ в≥зерунки на стел≥. Ѕ≥бл≥йн≥ картини посв≥тл≥шали, наче ожили. √≥мн Ц слова ≥ музика, ¤к здавалось ¬олодимиру ћихайловичу, п≥дсилили патр≥отизм людей, њх устремл≥нн¤ до подвижництва. ¬≥н викликав у них ще глибшу любов до своЇњ р≥дноњ Ѕатьк≥вщини Ц ”крањни.

ќ ”крањно Ц мученице ≥ страднице! “и переборола найстрашн≥ше зло: скинула з себе ланцюги невол≥, дихнула на повн≥ груди. “и Ц найстар≥ша в ™вроп≥ держава Ц була мудра й осв≥чена ще тод≥, коли французький король ан≥ читати, ан≥ писати не вм≥в. ј тепер≥шн≥ можновладц≥ вважають тебе немовл¤м, розкрадають усе, що здобуто твоњм народом упродовж в≥к≥в, ≥ продають чужинц¤м. «адурманили тебе лиход≥њ, зробили жебрачкою, приспали твою мудр≥сть, щоб ти не могла користуватис¤ порадами своњх великих предк≥в, щоб робила помилку за помилкою, слухаючи закордонц≥в, щоб виконувала њхн≥ забаганки ≥ не прислухалас¤ до свого серц¤. ўо ж тебе, р≥дна, чекаЇ в майбутньому? ѕробудись, ненько, гл¤нь навколо себе. “и Ц велика ≥ мудра. ј твоњ доньки по вс≥й планет≥ розкидан≥... «бирай њх у своЇ лоно, на свою найкращу в св≥т≥ землю.

√≥мн ще ≥ ще раз нагадав ус≥м присутн≥м про невмирущ≥сть украњнськоњ нац≥њ, про великих борц≥в за волю ”крањни, що впали за њњ незалежн≥сть ≥ державн≥сть. ћелод≥¤ г≥мну кликала до боротьби.

√олос ведучоњ ќксани „орн≥й вив≥в мене з цього стану, ≥ ¤ почув: через к≥лька хвилин почнетьс¤ св¤тковий концерт.

ѕадалка захопивс¤ танцюристами ансамблю п≥сн≥ ≥ танцю «ќ . …ому приЇмно було дивитис¤ на цих молодих людей, вродливих ≥ сильних, особливо на д≥вчат в украњнських стро¤х. Уяк≥ гарн≥ украњнськ≥ д≥вчата, Ц розм≥рковував в≥н, придивл¤ючись до струнких, чар≥вних танцюристок, ¤ких виростила щедра украњнська земл¤. Ќема н≥чого кращого на св≥т≥, н≥ж ж≥нка. ¬она н≥жна, ласкава, продовжуЇ р≥д людський. ∆≥нка викликаЇ натхненн¤ до творчост≥, заради нењ чолов≥ки йдуть на подвиг...Ф

¬олодимир ћихайлович обожнюЇ ж≥нок. ¬важаЇ, що вони в чомусь б≥льше важать, н≥ж чолов≥ки, ≥, дивл¤чись на танцюристок, в≥н захоплювавс¤ ними. ƒо нього прийшла думка: Ујрм≥¤ ≥снуЇ не т≥льки дл¤ держави, а й дл¤ них, ж≥нок Ц коханих, матер≥в, сестер, дочок. ¬они вт≥люють у соб≥ неньку ”крањну, дл¤ захисту ¤коњ створен≥ «бройн≥ —или, де служать кращ≥ сини ¬≥тчизниФ.

—подобалас¤ ѕадалц≥ драматизована новела ¬асил¤ —тефаника, ¤ку з≥грали обдарован≥ артисти ќксана „орн≥й ≥ ™вген ‘едорченко.

 оли вийшли з оперного театру, була вже с≥мнадц¤та година. Ќакрапав дощ. “ротуари, дерева, площа перед театром були мокрими. ¬≥¤ло сир≥стю ≥ прохолодою, на алењ й тротуарах проспекту —вободи Ц повно дорослих ≥ малих. У лумбаФ (так називають площу перед памТ¤тником “арасу Ўевченков≥) Ц заповнена людьми. ¬ кавТ¤рн¤х, що зл≥ва в≥д театру, голосно звучить музика. Ћунають п≥сн≥ ≥ноземною мовою. Ќа Уклумб≥Ф чолов≥ки з сумом говор¤ть про траг≥чну загибель народного артиста ”крањни, композитора ≤гор¤ Ѕ≥лоз≥ра. Ќа дошках оголошень вис¤ть лист≥вки з закликом в≥ддати до суду винних у цьому злочин≥.

’V≤≤

Ц ¬чора знову вимкнули св≥тло, Ц почув ѕадалка голос молодоњ вродливоњ ж≥нки на зупинц≥ тролейбуса, Ц ≥ це все тому, що закрили „орнобильську ј≈—.

’от≥в заперечити њй: У—в≥тло вимикають не у звТ¤зку з закритт¤м „ј≈—, а тому, що мешканц≥ м≥ста своЇчасно не плат¤ть за спожиту електроенерг≥юФ. јле вир≥шив не втручатись у розмову... ∆≥нка ще щось говорила, та в≥н уже не чув њњ сл≥в. …ого атакували думки про дальшу долю ”крањни, њњ б≥ди. У„ому, Ц запитував сам себе, Ц все дл¤ нењ обертаЇтьс¤ лихом? „орнобильську ј≈— будували дл¤ житт¤, вийшло Ц дл¤ гор¤. „ому тод≥, в 1986 роц≥, вчен≥, спец≥ал≥сти не могли вилучити з реактора ¤дерне паливо ≥ захоронити його в УмогильникахФ або переробити на потр≥бн≥ дл¤ народного господарства матер≥али?Ф

ѕадалка дочекавс¤ тролейбуса, проте не с≥в у нього: вир≥шив пройтись по ран≥шньому Ћьвову. …шов вулицею ≤вана ‘ранка. ÷е його вулиц¤. √уркот¤ть трамвањ, шугають легков≥ автомоб≥л≥. ўе холодно, лежать латки сн≥гу, с≥рого в≥д бруду й дощу. « голови не виход¤ть слова ж≥нки про виведенн¤ з експлуатац≥њ „ј≈—. ¬иникаЇ запитанн¤: У„и допоможе закордон закрити станц≥ю? ƒобудувати енергоблоки на –≥вненськ≥й ≥ ’мельницьк≥й ј≈—? —к≥льки раз≥в об≥ц¤ють вид≥лити кошти на подоланн¤ проблем, звТ¤заних з „орнобилем, а насправд≥ Ц лише об≥ц¤нки-ц¤ц¤нки, дал≥ розмов справа не йдеФ.

„орнобиль Ц болюча тема не лише дл¤ ¬олодимира ћихайловича, але ≥ дл¤ всього украњнського народу, ≥ не т≥льки украњнського. ўе непокоњть його, ¤к вестимуть себе держави Увеликоњ с≥мкиФ. ¬они вич≥кують...

 оли прийшов на роботу ≥ с≥в за ст≥л у своЇму каб≥нет≥, то в першу чергу (а це в нього давн¤ звичка), вз¤вс¤ за читанн¤ газет. Ўукав новин. Ќайб≥льше таких матер≥ал≥в, що були звТ¤зан≥ з чорнобильською катастрофою. —початку читав, п≥дкреслював, а тод≥ вже перечитував, записував, вир≥зував. ¬ир≥зав пов≥домленн¤ про те, що ѕрезидент ”крањни на зустр≥ч≥ з заруб≥жними учасниками слухань про чорнобильську б≥ду зазначив, що У15 грудн¤ 2000 року було поставлено останню крапку в процес≥ виконанн¤ украњнською стороною своњх зобовТ¤зань щодо закритт¤ „ј≈—...Ф

 ≤ дал≥: У”крањна маЇ ¤к моральне, так ≥ юридичне право домагатис¤ того, щоб зах≥дн≥ партнери не в≥дставали у наповненн≥ практичним зм≥стом принципу колективноњ в≥дпов≥дальност≥ за розвТ¤занн¤ проблем „орнобильськоњ ј≈—Ф.

„орнобильська катастрофа Ц хвороба невил≥ковна дл¤ ”крањни, але закритт¤ ц≥Їњ станц≥њ на пТ¤ть в≥дсотк≥в зменшить енергогенеруюч≥ потужност≥ держави, ≥ це бол¤че вдарить по хвор≥й економ≥ц≥ крањни. ўоб хоч трохи п≥дл≥кувати енергетичну систему ”крањни, потр≥бна гарантована ф≥нансова м≥жнародна допомога. ј чи буде вона?

15 грудн¤ 2000 року Ћеон≥д  учма по телефону з палацу У”крањнаФ наказав оператору о 13-≥й годин≥ ≥ 18-≥й хвилин≥ зупинити трет≥й реактор „ј≈—.

ѕадалку зац≥кавила вм≥щена в газет≥ ≥сторична дов≥дка. ¬ н≥й ≥шлос¤ про те, що У...пуск першого енергоблоку „ј≈— в≥дбувс¤ в 1977 роц≥, а вже в 1983 роц≥ до енергосистеми станц≥њ було п≥дключено 2-ий, 3-≥й ≥ 4-ий блоки. ѕочали будувати 5-ий ≥ 6-ий, але катастрофа на 4-му Ц знищила вс≥ над≥њ на њх добудову. ј вони були готов≥ на 90 в≥дсотк≥в. 2-ий енергоблок вивели з експлуатац≥њ в 1991 роц≥ п≥сл¤ пожеж≥ на одному з турбогенератор≥в. «начних руйнувань пожежа не завдала, на зупинку блоку б≥льше вплинула рад≥офоб≥¤, що панувала тод≥ в сусп≥льств≥. „ерез в≥с≥м рок≥в за р≥шенн¤м ур¤ду було зупинено ≥ 1-ий енергоблок, ¤кий виробив св≥й ресурс на 63,3 в≥дсотка, а на 15 грудн¤ 2000 року, ¤к уже згадувалось, Ц 3-≥й енергоблок.

«агальна к≥льк≥сть д≥ючих у св≥т≥ атомних електростанц≥й становить 436 одиниць. Ќин≥ в стад≥њ буд≥вництва Ц 38 ¤дерних реактор≥в.

¬ дес¤ти крањнах частка атомноњ енерг≥њ у загальному енергетичному баланс≥ становить: ‘ранц≥¤ Ц 75 в≥дсотк≥в, Ћитва Ц 73,1 в≥дсотка, Ѕельг≥¤ Ц 57,7 в≥дсотка, Ѕолгар≥¤ Ц 47,1 в≥дсотка, —ловаччина Ц 47 в≥дсотк≥в, Ўвец≥¤ Ц 46,8 в≥дсотка, ”крањна Ц 43,8 в≥дсотка, –еспубл≥ка  оре¤ Ц 42,8 в≥дсотка, ”горщина Ц 38, 3 в≥дсотка, ¬≥рмен≥¤ Ц 36,4 в≥дсотка.

ѕерший ¤дерний реактор запущено в „икаго у грудн≥ 1942 року. ј першу в св≥т≥ ј≈— збудовано в —–—– Ц у м≥ст≥ ќбн≥нську, потужн≥сть ¤коњ дос¤гала всього 5 ћ¬т. ” «ах≥дн≥й ™вроп≥ ще до пуску „орнобильськоњ ј≈— збудовано 43 атомних енергоблоки. ¬ 2001 роц≥ в ”крањн≥ працюЇ 14 енергоблок≥в Ц на «апор≥зьк≥й, –≥вненськ≥й, ’мельницьк≥й, ѕ≥вденно-”крањнськ≥й ј≈—. ѓх треба вдосконалювати ≥ запровадити сувор≥ш≥ заходи з рад≥ац≥йного захистуФ.

¬олодимир ћихайлович розпов≥в своњм сп≥вроб≥тникам про останн≥ новини в св≥т≥, прочитав њм дов≥дку про атомну енергетику.

ќдин з оф≥цер≥в, полковник „ерн¤в≥н, висловив свою позиц≥ю щодо закритт¤ „ј≈—:

Ц я проти закритт¤ станц≥њ. ƒосв≥ду виведенн¤ з експлуатац≥њ таких станц≥й ще нема. ¬чен≥ сперечаютьс¤: не знають, що робити з УсаркофагомФ Ц зм≥цнювати його новими бетонними плитами чи забирати залишки ¤дерного палива. Ќа це потр≥бн≥ грош≥. «ах≥д не виконуЇ своњх об≥ц¤нок. Ќе в≥домо, коли будуть збудован≥ компенсуюч≥ блоки на –≥вненськ≥й ≥ ’мельницьк≥й ј≈—. Ќав≥ть ¤кщо й дадуть кредити на закритт¤ станц≥њ, то з часом њх необх≥дно буде повернути та ще й з в≥дсотками. ј що робити з тими прац≥вниками „ј≈—, ¤ких зв≥льн¤ть? ƒе њх працевлаштувати? ¬иникаЇ питанн¤: чи взагал≥ потр≥бн≥ атомн≥ станц≥њ?..

¬ розмову втрутивс¤ генерал-лейтенант ≈лбак≥дзе:

Ц ”крањна на вимогу св≥товоњ демократ≥њ вже знищила свою ¤дерну зброю, хоч була третьою за потужн≥стю п≥сл¤ —Ўј ≥ –ос≥њ ¤дерною державою, а тепер закрила й „орнобильську станц≥ю, бо цього вимагають —Ўј ≥ «ах≥д. Ќа мою думку, закритт¤ „ј≈— Ц передчасне: буде зв≥льнено 5 тис¤ч роб≥тник≥в. ј ск≥льки с≥мей постраждаЇ в≥д цього? ј щоб вивантажити ≥ захоронити ¤дерне паливо, ¤ке залишилос¤ на станц≥њ, потр≥бно м≥ль¤рд долар≥в. ’то дасть ц≥ грош≥?

ѓм почав заперечувати полковник ≤ванов:

Ц я хочу вам нагадати слова ѕрезидента. ¬≥н сказав: У«акритт¤ станц≥њ не викличе колосальних проблем, ≥ моњ опоненти у нин≥шн≥й скрутн≥й економ≥чн≥й ситуац≥њ використають цю под≥ю дл¤ набиранн¤ очок в очах народуФ. я в≥рю ѕрезидентов≥ ≥ ”р¤дов≥, схвалюю њхн≥ р≥шенн¤. ѕродовжувати безпечну експлуатац≥ю станц≥њ Ц надто дорого коштуЇ: на це потр≥бн≥ сотн≥ м≥льйон≥в долар≥в. ≤ все ж ми не можемо бути ≥зольованими в≥д держав «аходу. ¬же 70 рок≥в жили без них. ≤ що з цього вийшло? Ќ≥чого! Ќам треба йти в ™вропу. ј щоб вони нас там прийн¤ли, мусимо виконувати њхн≥ умови. ÷е ж наш≥ партнери!

 оли ≤ванов замовк, „ерн¤в≥н заговорив:

Ц ¬≥дколи почали л≥кв≥довувати насл≥дки авар≥њ на „ј≈—, в≥дтод≥ й стали говорити про њњ закритт¤, але мало хто в≥рив у це. ј чому? “а тому, що нам ус≥м добре в≥домо про стан нашого енергетичного комплексу. —кажу: т≥льки 3-≥й енергоблок „ј≈— Ц –Ѕћ -1000 Ц виробл¤в один м≥льйон  ¬т за годину. ÷е трохи менше, н≥ж виробл¤ють три енергоблоки ¬¬–-440 на «апор≥зьк≥й ј≈—. ƒо того ж на заходи, спр¤мован≥ на безпечну експлуатац≥ю енергоблок≥в, починаючи з 1986 року, витрачено понад 200 м≥льйон≥в долар≥в. Ќа модерн≥зац≥ю лише 3-го блоку, ¤ку проводили в 1998 Ц 1999 роках, витрачено понад 3 м≥льйони долар≥в. ’то ж би викидав на в≥тер грош≥, ¤кби знав, що станц≥ю зупин¤ть? Ќав≥що зупин¤ти њњ на зиму? якщо ≥ зупин¤ти, то краще було б навесн≥ чи вл≥тку. я не президент ≥ не ур¤д. јле хто заплатить за введенн¤ нових компенсац≥йних потужностей? ’то проф≥нансуЇ безпечне житт¤ УсаркофагуФ, в ¤кому Ї щ≥лини до 1000 квадратних метр≥в? Ќа чињ ж плеч≥ л¤же буд≥вництво сховищ ¤дерних в≥дход≥в ≥ заводу дл¤ переробки цих в≥дход≥в? Ц „ерн¤в≥н вит¤гнув з кишен≥ хусточку ≥ почав витирати нею п≥т на чол≥.

¬олодимир ћихайлович подумав: Уѕолковники „ерн¤в≥н та ≤ванов мають рац≥ю, але ≥стина сама про себе скажеФ. ¬≥н почав:

Ц ’оч «ах≥д пооб≥ц¤в вид≥лити грош≥ на закритт¤ „ј≈—... јле чомусь цього не зробив? „ому? Ѕо знав, що п≥сл¤ катастрофи у св≥т≥ було зупинено майже вс≥ програми, звТ¤зан≥ з розвитком ¤дерноњ енергетики, в тому числ≥ ≥ науков≥ розробки. Ќам стало ¤сно: ¤кщо наука не знайде шл¤х≥в дл¤ подоланн¤ насл≥дк≥в ц≥Їњ глобальноњ авар≥њ, то буде поставлено питанн¤ про доц≥льн≥сть використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ ¤к такоњ. “ому «ах≥д згоден давати кошти дл¤ досл≥дженн¤ л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в ц≥Їњ авар≥њ: л≥пше навчитис¤ на чуж≥й б≥д≥, ¤к подолати так≥ катастрофи.

ѕадалка збагнув: не все так просто! «упинити станц≥ю примусили обставини, в ¤ких опинилась тепер держава. ÷ього вимагають св≥това сп≥вдружн≥сть ≥ ситуац≥¤, ¤ка склалас¤ на ”крањн≥, котра шукаЇ виходу з енергетичноњ кризи. ≤ в≥н висловив свою думку так:

Ц ќбладнанн¤ наших теплових станц≥й зношене на 90 в≥дсотк≥в, дл¤ його реконструкц≥њ потр≥бн≥ не т≥льки грош≥, але й час, а на це п≥де 10 Ц 15 рок≥в. “ому нам треба ¤кнайшвидше ввести в експлуатац≥ю енергоблоки на –≥вненськ≥й ≥ ’мельницьк≥й ј≈—, щоб компенсувати потужност≥ „ј≈—. ѕ≥дкреслюю: л≥кв≥дувати ¤дерну ≥ рад≥ац≥йну небезпеку вже зупиненоњ станц≥њ можна лише через 20 Ц 30 рок≥в. ÷е потр≥бно ст≥льки часу, щоб вивести станц≥ю з експлуатац≥њ. ’очу наголосити: треба ¤кнайшвидше вир≥шувати проблему УсаркофагаФ. ≤накше ми й дал≥ сид≥темо на порохов≥й бочц≥ з запаленим гнотом.

“рохи подумавши, ¬олодимир ћихайлович зак≥нчив так:

Ц ћи вступили в третЇ тис¤чол≥тт¤, в 21-й в≥к Ц ¤дерний, косм≥чний ≥ компТютерний. Ќаселенн¤ планети швидко зростаЇ. «апаси нафти, газу, корисних копалин не безконечн≥ Ц вичерпуютьс¤ швидко. —онце, в≥тер ≥ вода забезпечують потреби цив≥л≥зац≥њ в енерг≥њ на 15 в≥дсотк≥в. “акий напрошуЇтьс¤ висновок Ц альтернативи ¤дерн≥й енерг≥њ нема. ј можновладц≥ ”крањни, перш н≥ж приймати р≥шенн¤, затверджувати њх, повинн≥ думати виважено ≥ далекогл¤дно.

Ћьв≥в. 2001 Ц 2003 р.

Ѕ≥ограф≥чна дов≥дка

            ¬≥тал≥й ≤ванович ћикульський народивс¤ в 1938 роц≥ на  ≥ровоградщин≥ (м. ѕ≥двисоке ѕ≥двисоцького району). ” 1955 роц≥ зак≥нчив ∆итомирську середню школу є 23 ≥ вступив до ∆итомирського с≥льськогосподарського ≥нституту, ¤кий зак≥нчив у 1960 роц≥. ¬продовж двох рок≥в працював агрономом на ѕол≥сс≥. ѕ≥зн≥ше Ц служба в арм≥њ. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йськовоњ академ≥њ х≥м≥чного захисту (1971) служив в ”крањн≥ та за њњ межами. «авершив службу в званн≥ полковника.

            « молодих рок≥в в≥н ц≥кавивс¤ художньою л≥тературою ≥ сам бравс¤ за перо. …ого твори друкувались у пер≥одичн≥й прес≥. ѕереважали в≥йськово-патр≥отичн≥ теми. ¬ 1993 роц≥ вийшли його поетичн≥ книги "–осою св≥титьс¤ трава" та "—п≥шу до тебе". ¬ них Ц в≥рш≥ про будн≥ арм≥њ, про нелегку солдатську службу. Ѕагато уваги автор прид≥л¤Ї зв'¤зкам покол≥нь, добрим батьк≥вським урокам. ѕоез≥њ в≥дзначаютьс¤ образн≥стю, психолог≥змом. ” 1994 роц≥ вийшла зб≥рка поез≥й "ћ≥й дух не погасне". ¬она св≥дчить про творче зростанн¤ поета. ¬ н≥й показано глибокий св≥т л≥ричного геро¤, ¤кий вбол≥ваЇ за долю ”крањни ≥ украњнц≥в. ” поетичн≥й зб≥рц≥ "„орнобиль"(1996) автор показуЇ житт¤ таким, ¤ким воно Ї насправд≥. як велике горе ”крањни, змальовуЇ чорнобильську трагед≥ю. ¬ поетичн≥й зб≥рц≥ "¬ павутинн≥ кам≥нного м≥ста" (1998) поет змальовуЇ наше сьогоденн¤, проникаЇ в глибини людськоњ душ≥, стосунк≥в м≥ж чолов≥ком ≥ ж≥нкою. ¬ прозов≥й книз≥ "—ектор є 3. ќф≥цери" (1996) йдетьс¤ про солдат≥в, оф≥цер≥в, генерал≥в, ¤к≥ першими кинулись на л≥кв≥дац≥ю чорнобильськоњ катастрофи, щоб ур¤тувати сотн≥ тис¤ч людей. ” 2002 роц≥ вийшла його поетична зб≥рка "«елений сигнал на причал≥". ¬ н≥й переважають проблеми духовного ≥ пол≥тичного житт¤ людей в незалежн≥й ”крањн≥. ѕоет висловлюЇ своњ м≥ркуванн¤ про минуле ≥ сучасне р≥дного краю, про морально-етичн≥ стосунки м≥ж людьми. ¬ 2003 роц≥ вийшла його прозова книга У—погади про батькаФ. ¬ н≥й Ц ≥сторичн≥ факти пер≥оду 1917 Ц 1995 рок≥в.

            ” 1985 роц≥ на л≥тературно-художньому конкурс≥ окружноњ газети "—лава –одины" (нин≥ "јрм≥¤ ”крањни") ¬≥тал≥й ћикульський одержав першу прем≥ю. ”крањнська јсоц≥ац≥¤ письменник≥в ( ињв, 2001) за прозову книгу "—ектор є 3. ќф≥цери" вручила йому республ≥канську л≥тературну прем≥ю "√≥лка золотого каштана".

            ¬≥тал≥й ћикульський Ц √олова ”крањнськоњ јсоц≥ац≥њ письменник≥в «ах≥дного рег≥ону, ѕрезидент в≥йськово-патр≥отичного клубу творчих зустр≥чей "√олос", директор Ћьв≥вського видавництва "ѕлай".

            ∆иве ≥ працюЇ у Ћьвов≥.

 

« ћ ≤ — “

ѕетро √усЇв. ядро в≥йськовоњ орган≥зац≥њ
√лава ≤
√лава ≤≤
√лава ≤≤≤
√лава ≤”
√лава V
√лава V≤
√лава V≤≤
√лава V≤≤≤
√лава ≤’
√лава ’
√лава ’≤
√лава ’≤≤
√лава ’≤≤≤
√лава ’≤V
√лава ’V
√лава ’V≤
√лава ’V≤≤
јвтоб≥ограф≥чна дов≥дка

Ћ≥тературно-художнЇ виданн¤
ћикульський ¬≥тал≥й ≤ванович
’удожньо-документальна пов≥сть
–едактор ћар≥¤ ƒорошенко
 оректор ≈лла ћикульська
 омпТютерний наб≥р, верстка,
макет книги ¬≥тал≥й ћикульський
ѕ≥дписано до друку 1. 07. 2003 р.
‘ормат 60х84 1/16. ѕап≥р офсетний є1
ќфсетний друк. ƒрук. арк. прив. 6,3.
”мов.фарб.в≥дб. 20,7.
«амовленн¤ є 4.

¬идавництво УѕлайФ.
–еЇстрац≥йне св≥доцтво 06041.
”крањна, 79008, Ћьв≥в, “еатральна,22.

ћикульський ¬.≤.
 омандир полку. Ц Ћьв≥в: ѕлай. 2003. Ц с.
≤люстр. . ≤SBN 966Ц7313Ц05Ц0

У омандир полкуФ Ц художньо-документальна пов≥сть. ÷е девТ¤та книга украњнського письменника ¬≥тал≥¤ ≤вановича ћикульського. ¬ н≥й ≥детьс¤ про те, ¤к простий хлопець Ц ¬олодимир ѕадалка Ц з глухого тайгового хутора, маючи великий пот¤г до знань, зробив в≥йськову карТЇру. «ак≥нчивши в≥йськов≥ заклади Ц автомоб≥льне училище, академ≥ю транспорту ≥ тилу, був призначений командиром полку. Ќа пенс≥ю вийшов у званн≥ генерал-майора з посади заступника командувача в≥йськами ѕрикарпатського в≥йськового округу з озброЇнн¤.

 ” пов≥ст≥ показано д≥¤льн≥сть командира полку на дуже важливому ≥ в≥дпов≥дальному етап≥ Ц формуванн≥ новоњ частини Ц автомоб≥льного полку трайлер≥в дл¤ перевезенн¤ танк≥в та ≥нших великовагових гусеничних машин.

¬ н≥й автор розкриваЇ характер ≥ душу оф≥цера, наголошуЇ на його людських ¤кост¤х. Ѕагато м≥сц¤ в≥дведено л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в катастрофи на „орнобильськ≥й ј≈—, в ¤к≥й брав участь генерал ѕадалка.

” книз≥ розпов≥даЇтьс¤ про генерала п≥сл¤ виходу на пенс≥ю. …ого громад¤нська позиц≥¤ у вир≥шенн≥ проблем, ¤к≥ перед ним ставить житт¤, не втрачаЇ активност≥.

ѕеру ¬≥тал≥¤ ћикульського належать поетичн≥ зб≥рки У—п≥шу до тебеФ (1993), У–осою св≥титьс¤ траваФ (1993), Ућ≥й дух не погаснеФ (1994), У„орнобильФ (1996), У¬ павутинн≥ кам≥нного м≥стаФ (1998), У«елений сигнал на причал≥Ф (2002), а також прозов≥ книги У—ектор є 3. ќф≥цериФ (1997), У—погади про батькаФ (2003).

4702640204 Ц 004

ћ ЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦЦ Ѕез оголошенн¤                     ЅЅ  ” – 84,4

2003

---

Ќа початок            ”гору